Податки > Бухгалтерський облік > Закон “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”: що змінилося у фінансовій звітності?

Закон “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”: що змінилося у фінансовій звітності?

Вікторія Казакова

Вікторія Казакова

Викладач, кандидат економічних наук. Консультант з податкового та бухгалтерського обліку. Буду рада відповісти на ваші питання у коментарях до моїх статей.

Завдяки змінам, що відбулися у Законі “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” з 1 січня 2018 р. (далі — Закон 996), змінилися концептуальні засади ведення бухгалтерського обліку. Детальний опис можна переглянути у попередній публікації:

Закон “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”: концептуальні зміни з 2018 року

У цій статті зробимо акцент на змінах, що відбулися у фінансовій звітності.

Хто підписує фінансову звітність

У пп. 11.1 розширено і уточнено перелік осіб, які повинні підписувати фінансову звітність.

Перелік уповноважених осіб, що підписують фінансову звітність в розрізі категорій підприємств

Категорії підприємств Перелік осіб
Підприємство, де облік ведеться бухгалтером або бухгалтерською службою
  • керівник (власник) або уповноважена ним особа;
  • бухгалтер або особа, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства
Підприємства, де облік ведеться підприємством, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та / або аудиторської діяльності
  • керівник підприємства або уповноважена особа;
  • керівник підприємства, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та / або аудиторської діяльності, або уповноважена ним особа
Підприємства, що становлять суспільний інтерес
  • керівник або уповноважена особа;
  • головний бухгалтер

Додано положення про те, що відповідальність за своєчасне та у повному обсязі подання та оприлюднення фінансової звітності несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.
Згідно п. 6. фінансова звітність та консолідована фінансова звітність за міжнародними стандартами складаються на підставі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами.

Читайте також: П(С)БО 1 Загальні вимоги до фінансової звітності — П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати»

Хто, коли і як подає консолідовану фінансову звітність

У п. 7 визначено, що звіт про управління подається разом з фінансовою звітністю та консолідованою фінансовою звітністю в порядку та строки, встановлені законом. У разі подання підприємством консолідованої фінансової звітності подається консолідований звіт про управління. Від подання звіту про управління звільняються мікропідприємства та малі підприємства. Середні підприємства мають право не відображати у звіті про управління нефінансову інформацію.

З назви ст. 12 вилучено поняття “зведена фінансова звітність”. У пп. 12.1 вказано, що материнські підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції, зобов’язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності. Але ця норма поширюється не на всіх.

В абзаці 2 пп. 12.1 також вказано, що підприємства, котрі контролюють інші підприємства (крім підприємств, що становлять суспільний інтерес), можуть не подавати консолідованої фінансової звітності, якщо разом із контрольованими підприємствами їхні показники на дату складання річної фінансової звітності не перевищують двох із критеріїв визнання підприємства мікро- або малим підприємством.

Читайте також: Мікропідприємства, малі, середні та великі підприємства в новій класифікації підприємств, що прийнята зі змінами до закону про бухгалтерський облік

Кому складати консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами

Змінено перелік підприємств, які зобов’язані складати консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами.

Перелік підприємств, що зобов’язані складати звітність за міжнародними стандартами

У редакції Закону 996
до 31.12.2017 з 01.01.2018
  • публічні акціонерні товариства;
  • банки;
  • страховики;
  • підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів
  • підприємства, що становлять суспільний інтерес;
  • публічні акціонерні товариства;
  • підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення;
  • підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів

Таким чином, замість банків і страховиків до переліку включено підприємства, що становлять суспільний інтерес, та ті, що здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин.
Підприємства, що не потрапили до наведеного переліку, самостійно визначають доцільність застосування міжнародних стандартів для складання фінансової  звітності  та  консолідованої фінансової звітності.

Читайте також: Річна звітність для ФОП на єдиному податку. Приклади

У ст. 12-1 доповнено п. 6, у якому зазначено, що якщо підприємства складають звітність за міжнародними стандартами, то й облік мусять вести також за міжнародними стандартами.

Звітний період – є зміни

Період складання фінансової звітності залишився незмінним – 1 рік. Те ж стосується і проміжної звітності, хоча викладено дещо іншими словами, спрощено. З’явилася нова норма, яка вказує на те, що відповідно до облікової політики підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди.

Також додано норму, згідно з якою звітний період для складання фінансової звітності про виконання бюджетів визначається Бюджетним кодексом.

Сталися певні зміни стосовно подання і оприлюднення фінансової звітності (ст. 14).
Перш за все слід зазначити, що в п. 1 ст. 14 зникла норма про те, що суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, на період її проведення звільняються від відповідальності за недотримання строків, передбачених для подання фінансової звітності. Тож відповідальність все ж таки буде.

У п. 2 розширено межі та обов’язки надання фінансової звітності за запитом юридичних і фізичних осіб.

Читайте також: Звітність СПД ФО єдинника. Куди та коли подавати.

Строки оприлюднення фінансової звітності

Значно розширено зміст пп. 14.3 і 14.4. Як і раніше, залежно від категорії підприємств звітність оприлюднюється: до 30 квітня року, що наступає за звітним, або до 1 червня року, що наступає за звітним. При цьому змінено перелік підприємств, що зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність і результати аудиторського висновку.

Перелік підприємств, що зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність і аудиторський висновок до 30 квітня року, що настає за звітним періодом

У редакції Закону 996
до 31.12.2017 з 01.01.2018
  • публічні акціонерні товариства;    підприємства-емітенти
    іпотечних облігацій, іпотечних сертифікатів, облігацій підприємств
    і сертифікатів фондів операцій з нерухомістю;
  • професійні учасники фондового ринку;
  • банки;
  • страховики та інші фінансові
    установи;
  • державні і комунальні унітарні підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50% акцій (часток) належать державі чи територіальній громаді;
  • господарські товариства 50 і більше % акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави чи територіальної громади в яких становить 100%
  • підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів);
  • публічні акціонерні товариства;
  • суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку;
  • підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення;
  • головні розпорядники бюджетних коштів

Перелік підприємств, що зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність і аудиторський висновок до 1 червня року, що настає за звітним періодом

У редакції Закону 996
до 31.12.2017 з 01.01.2018
  • підприємства (крім бюджетних установ);
  • Національний орган України з акредитації (щодо річних фінансових звітів, поданих іншими підприємствами)
  • підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів);
  • Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (щодо річної консолідованої фінансової звітності про загальний майновий стан та результати діяльності суб’єктів державного сектору та бюджетів)

Слід звернути особливу увагу на те, що зі змісту пп. 14.3 вилучено норму про те, що підприємства (крім бюджетних установ) зобов’язані подавати (надсилати рекомендованим листом) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, фінансову звітність про господарську діяльність у складі балансу і звіту про річні фінансові результати.

Читайте також: Звітність та строки сплати податків для ФОП на єдиному податку

Норми, що набувають чинності з 1 січня 2019 року

Натомість деякі з норм, внесених до нової редакції ст. 14 Закону 996 набувають чинності з 01.01.2019 р., зокрема:

  • великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів та середні підприємства зобов’язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці (у повному обсязі);
  • інші фінансові установи, що належать до мікропідприємств та малих підприємств, зобов’язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на власній веб-сторінці (у повному обсязі).

Виникає закономірне питання: яких строків подачі фінансової звітності необхідно дотримуватися підприємствам, що не були внесені до переліку виключень? Очевидної відповіді у новій редакції Закону немає.

Читайте також: Звітність ФОП на загальній системі оподаткування та строки …
Річна звітність для ФОП на загальній системі.

Узагальнено визначення підприємств з часткою державної власності. Використано термін “головні розпорядники бюджетних коштів”, тобто значно звужено зміст пп. 14.4.

Крім того, змінено зміст п. 6, у якому йдеться про оприлюднення уточненої фінансової звітності, чого не було у попередній редакції.

Таким чином, аналіз змін двох останніх редакцій Закону 996 дає не тільки відповіді на актуальні питання, а й сприяє виникненню низки нових питань, які потребують уточнення і роз’яснення.

На сегодняшний день банки не являются единственным источником получения кредита. Микрозаймы по паспорту https://sbankami.com/kredity/item/396-mikrozajmy-p прочно вошли в жизнь граждан. Список кредитных организаций смотрите по ссылке.

Закон “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”: що змінилося у фінансовій звітності?
4.3 (86.15%) 13 votes

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Send this to a friend

MAXCACHE: 0.94MB/0.00082 sec