Заборгованість, за якою минув строк позовної давності у ФОП на загальній системі. Чи треба включати до доходу?

Олексій

Внутрішній аудитор. Консультант з питань податкового та бухгалтерського обліку. Буду радий вашим питанням у коментарях до моїх статей.

З появою наприкінці минулого року Наказу Міністерства доходів і зборів «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи — підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення» від 16.09.2013 № 481 (далі – Наказ №481) я дізнався багато нового про оподаткування та облік підприємців на загальній системі. Я дізнався те, про що ані я, ані інші бухгалтери та ФОПи на загальній системі, навіть не здогадувалися, оскільки цього взагалі не було у головному податковому документі країни – Податковому кодексі.

Пункт 177.2 Податкового кодексу дає визначення загального оподатковуваного доходу підприємця на загальній системі, як виручка у грошовій та негрошовій формі.

Але, виявляється, що відповідно до частини 2 пункту 6 Наказу №481 до складу доходу ФОП на загальній системі також включається і сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності. Також, можна почитати і цю консультацію з Бази знань ЗІР.

На перший погляд, необхідність включення безнадійної кредиторської заборгованості до складу доходу виглядає цілком логічним, оскільки відповідні норми присутні в оподаткуванні юридичних осіб платників податку на прибуток.

Юридичні особи саме так і роблять. То чому так не повинні робити і підприємці на загальній системі оподаткування незважаючи на те, що прямих норм у ПКУ немає?

Для того, щоб відповісти на це питання у цій статті, я розгляну два приклади, коли у ФОПа на загальній системі оподаткування виникає безнадійна кредиторська заборгованість та що відбувається в обліку.

Види кредиторської заборгованості

Я збираюся наводити два приклади тому, що кредиторську заборгованість можна поділити на два види:

  1. Грошова кредиторська заборгованість (коли підприємець винен комусь гроші за отримані товари).
  2. Товарна кредиторська заборгованість (коли підприємець винен комусь товари за попередньо отриману передоплату).

Далі, я спробую розглянути, що відбувається під час виникнення заборгованості та що відбувається під час її списання після спливу терміну позовної давності.

Оподаткування грошової кредиторської заборгованості ФОП на загальній системі

Приклад:

  1. ФОП отримав товари від постачальника та за них не розрахувався.
  2. ФОП продав ці товари та отримав за них гроші.
  3. Через три роки минув термін позовної давності та безнадійна кредиторська заборгованість списується.

Тепер розглянемо оподаткування цих трьох подій:

  1. Коли ФОП отримав товари, які він потім збирається продати, в нього не виникають витрати, оскільки відповідно до пункту 138.4 ПКУ собівартість реалізованих товарів визнається витратами того періоду, в якому такі товари були реалізовані. Отже, при отриманні товарів в оподаткуванні не відбувається нічого.
  2. ФОП реалізовує товари та в нього виникає дохід на суму отриманих грошових коштів відповідно до пункту 177.2 ПКУ. Чи виникають витрати? Відповідно до пункту 138.4 ПКУ начебто вони мають виникнути. Проте, незважаючи на те, що у Податковому кодексі немає навіть і згадки про те, що для того, щоб у підприємця виникали витрати, він має не тільки отримати товари, але і оплатити їх, у податкової служби інша думка. Про це читайте тут і тут. Тобто, якщо притримуватися позиції податкової (у якій вона непохитна) то на дату реалізації товарів, витрат не виникає. Підприємець отримує чистий дохід в розмірі вартості реалізації, з якого сплачує майже 50% до бюджету у вигляді ПДФО та ЄСВ.
  3. Пройшло три роки, а підприємець досі не розрахувався за отримані товари. Відповідно до частини 2 пункту 6 Наказу №481 сума кредиторської заборгованості прямує до доходу, з якого ФОП знову сплачує 50% до бюджету у вигляді ПДФО та ЄСВ.

Що ми маємо? А те, що підприємець два рази сплатив до бюджету майже 100% вартості товарів, за які він не розрахувався:

  • Перший раз, коли він не отримав права на витрати.
  • Другий раз, коли закінчився термін позовної давності.

Чи справедливо це? Я думаю, що ні. Або ви дозволяєте включати неоплачені товари у витрати, або не ставте додаткових умов (яких немає у ПКУ) щодо включення безнадійної кредиторської заборгованості до доходу.

Оподаткування юридичної особи платника податку на прибуток

А давайте подивимося на оподаткування юридичної особи:

  1. Коли юр. особа отримує товари, то не відбувається нічого (так само, як і у ФОП на загальній системі).
  2. Коли відбувається реалізація товарів, то у юридичної особи виникає дохід та витрати. Витрати виникають незалежно від того, оплачені товари чи ні.
  3. Якщо через три роки товари все ще не оплачені, то безнадійна кредиторська заборгованість прямує до доходу.

Тобто, у випадку юридичної особи все справедливо, а у випадку ФОП на загальній системі виникає подвійне оподаткування.

Оподаткування товарної кредиторської заборгованості ФОП на загальній системі

Приклад.

  1. ФОП отримує передоплату.
  2. Через три роки минає термін позовної давності та безнадійна кредиторська заборгованість списується.

Що відбувається у оподаткуванні?

  1. При отриманні передоплати у підприємця виникає дохід відповідно до пункту 177.2 ПКУ.
  2. Через три роки у ФОПа знову виникає дохід, оскільки товари він так і не відвантажив. Витрат у ФОПа також немає.

Знову маємо подвійне оподаткування, чи не так? Спочатку оподатковується передоплата, а потім оподатковується безнадійна заборгованість. Чи справедливо це? Я думаю, що ні.

Оподаткування юридичної особи платника податку на прибуток

Знову проведемо порівняння з оподаткуванням платника податку на прибуток.

  1. Доходу не виникає, оскільки у платників податку на прибуток дохід виникає тільки у момент переходу права власності на товари.
  2. Після спливу строку позовної давності виникає дохід.

Все цілком нормально. Дохід виникає тільки один раз. В той час, коли у тій же ситуації у підприємця на загальній системі дохід виникає два рази. І все це не через Податковий кодекс, а все це через податкову службу, яка своїми Наказами і роз’ясненнями буквально заганяє ФОПів на загальній системі оподаткування у глухий кут.

Висновок

Отже, разом з іншими абсурдними моментами Наказу №481, про які я писав у наступних статтях:

податкова служба придумала ще одну вимогу щодо включення до доходу кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності. Ця вимога повністю не ґрунтується на нормах головного податкового документа країни та ще більше заганяє підприємців на загальній системі оподаткування у глухий податковий кут.

При поддержке: Куда девать мусор, который скапливается во время капитального ремонта квартиры или дома? Как вывозить и во что складывать? Как насчет дешевых но крепких мешков для строительного мусора от компании Авант Пак? Крепкие мешки не рвутся при транспортировке и их не жалко выкинуть.

Заборгованість, за якою минув строк позовної давності у ФОП на загальній системі. Чи треба включати до доходу?
Оцініть статтю

One Response to Заборгованість, за якою минув строк позовної давності у ФОП на загальній системі. Чи треба включати до доходу?

  1. назар:

    Я написав заяву в податкову ,що я тимчасово не буду займатись підприємницькою діяльністю.В результаті вимагають звіти(декларації)як в податкову так і в пенсійний, а за невчасну подачу штрафи «ліплять».ИМХО реестрацію підприємця я принципово не хочу закривати по причині того що за реестрацію потрібно заплатити.А ТАКОЖ за відкриття рахунку,виготовлення печатки.Крім того я несу додаткові витрати на транспортні видатки а саме: на відвідування податкової(приїхати-поїхати),купівлю копій бланків та часові витрати(стояння в черзі як прикупівлі бланків так і при їх здачі…)

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *