Податки > Загальна система оподаткування для ФОП > Витрати на ремонт, придбання запасних частин, технічне обслуговування автомобіля підприємця на загальній системі. Можна чи ні?

Витрати на ремонт, придбання запасних частин, технічне обслуговування автомобіля підприємця на загальній системі. Можна чи ні?

Олексій

Внутрішній аудитор. Консультант з питань податкового та бухгалтерського обліку. Буду радий вашим питанням у коментарях до моїх статей.

витрати підприємцяПриводом для написання цієї статті стало наступне питання у коментарях до однієї з статей на блозі.

Я ФОП на загальній системі оподаткування, автоперевізник. Чому не можу включити вартість ремонту моїх автомобілів, якщо це витрати напряму пов’язані з отриманням доходу. Чи можна оспорювати це питання? Чим обґрунтовувати свою позицію? Дякую!

Спочатку хотів просто надати коротку відповідь, яка полягала би в описанні позиції податкової служби по цьому питанню. Але після більш глибокого вникнення у ситуацію в мене вийшов цей, доволі таки немаленький, пост. Слід одразу звернути увагу, що стаття буде стосуватися не лише витрат на утримання та технічне обслуговування автомобілів, але і також витрат на утримання та ремонт будь яких основних засобів, які використовуються фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування у своїй господарській діяльності.

Позиція ДПСУ. Витрати на ремонт та утримання основних засобів не є витратами для підприємця на загальній системі

У Єдиній базі податкових знань на офіційному сайті ДПСУ є таке питання: «Чи має право ФОП віднести до складу витрат витрати, пов’язані з використанням транспортного засобу (вартість придбання запасних частин, придбання шин, технічного обслуговування тощо)?» Придбання запасних частин та технічне обслуговування цілком можна назвати поточним ремонтом. Відповідь на питання – не має права. Наведу основні тези відповіді з ЄБНЗ:

  1. У підприємця немає основних засобів, оскільки згідно статті 325 Цивільного кодексу суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Відповідно автомобілем володіє фізична особа – громадянин, а не фізична особа підприємець.
  2. Витрати на технічне обслуговування автомобіля відносяться згідно з п. 138.1 ст. 138 ПКУ до інших витрат, однак не вважаються витратами операційної діяльності.
  3. Пунктом 139.1.5 ПКУ передбачено, що не включаються до складу витрат, зокрема, витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов’язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно зі ст. 144 — 148 ПКУ, з урахуванням п. 146.11 і 146.12 ст. 146 та п. 148.5 ст. 148 ПКУ.
  4. Як видно з пункту 3, податкова служба ототожнює поточний ремонт з модернізацією або реконструкцією основних засобів, які підлягають амортизації. А, як відомо, ДПСУ проти амортизації у підприємців на загальній системі оподаткування.

Ну як можна погодитись з такою позицією, а тим більше з аргументами, на яких вона ґрунтується?

Витрати на ремонт основних засобів? «Інші» чи «загальновиробничі» витрати?

Підприємець на загальній системі оподаткування може зменшити свій загальний оподатковуваний дохід (виручка у грошовій та негрошовій формі) на суму документально підтверджених витрат, які безпосередньо пов’язані з отриманням доходів. Згідно пункту 177.4 Податкового кодексу такі витрати мають відповідати критеріям витрат операційної діяльності згідно з Розділом ІІІ Податкового кодексу «Податок на прибуток».

До витрат операційної діяльності відносяться витрати, визначені пунктами 138.4, 138.6 — 138.9, підпунктами 138.10.2 — 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 Податкового кодексу.

Згідно пункту 138.8 ПКУ до собівартості виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відносяться витрати, прямо пов’язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку (П(С)БО).

Згідно частини г) пункту 138.8.5 ПКУ до складу загальновиробничих витрат включаються витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

Згідно частини в) пункту 138.10.2 ПКУ до складу адміністративних витрат включаються зокрема витрати на утримання основних засобів, а також амортизація.

Як бачимо, витрати на утримання, експлуатацію та ремонт основних засобів (в нашому випадку це витрати на придбання запасних частин, технічне обслуговування та ремонт автомобіля) цілком і повністю відносяться до загальновиробничих або адміністративних витрат (в залежності від того, для чого використовується автомобіль). Ці витрати є складовою витрат операційної діяльності. На якій підставі податкова служба відносить витрати на ремонт основних засобів до інших витрат (абз.3 пункту 138.1 ПКУ), мені не зрозуміло.

Право підприємця на загальній системі на валові витрати на вартість ремонту основних засобів

На початку статті було питання: «Чи можна оспорювати це? Чим обґрунтовувати свою позицію?». Позицію податкової служби цілком зрозуміла. Тепер спробуємо спростувати аргументи ДПСУ. Для цього варто пройтися по пунктах відповіді з Єдиної бази податкових знань.

1. Цивільний кодекс дійсно не встановлює такого суб’єкта права приватної власності, як фізична особа підприємець. Але, фізична особа — підприємець має повне право використовувати власне майно у підприємницькій діяльності. Більше того, ФОП відповідає за зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю всім своїм майном (стаття 52 ЦКУ). Згідно статті 51 ЦКУ до фізичних осіб підприємців застосовуються нормативно – правові акти, які регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше прямо не встановлено законом.

Пункт 14.1.138 Податкового кодексу дає визначення основним засобам — це матеріальні активи, що призначаються платником податків для використання у господарській діяльності, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік. Транспортні засоби, за допомогою яких підприємець на загальній системі оподаткування здійснює автомобільні перевезення, цілком і повністю підходять під це визначення. Крім того, у Податковому кодексі немає прямої норми, згідно якої підприємець не може мати основних засобів.

2. Як було визначено у попередній частині статті, витрати на ремонт, технічне обслуговування, придбання запасних частин для автомобіля, відносяться до загальновиробничих або адміністративних витрат, які включаються до витрат операційної діяльності.

3. Податкова служба ототожнює витрати на поточний ремонт та утримання автомобіля з витратами на реконструкцію, модернізацію або інше поліпшення основних засобів. Що таке витрати на модернізацію? Згідно пункту 14 П(С)БО 7 «Основні засоби» первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єкта.

Ключові слова тут – збільшення майбутніх економічних вигод, очікуваних від використання об’єкта. Чи збільшуються майбутні економічні вигоди від використання автомобіля після того, як поміняти стерті тормозні колодки? Чи буде підприємець більше заробляти від перевезень після того, як замінить шини з літніх на зимні? Таких прикладів можна наводити дуже багато, але відповідь проста: «Звичайно, що ні.». Витрати на придбання запасних частин та технічне обслуговування автомобіля ніяким чином не відносяться до витрат на модернізацію.

4. ДПСУ проти амортизації основних засобів у підприємця на загальній системі оподаткування, оскільки підприємець не веде бухгалтерського обліку. Однак жодна законодавча норма не забороняє підприємцю вести цей самий облік. Детальніше про амортизацію у ФОПа поговоримо нижче, а також у наступній статті.

Право підприємця на валові витрати на вартість ремонту основних засобів та амортизацію. Позиція суду

Все те, що сказано вище, звичайно, дуже гарно, але, по своїй значущості, це не можна порівняти з інформацією, яка наведена у рішеннях суду. Як всім відомо, позиція суду – це позиція закону. Представляю увазі читачів Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2011 року по справі №2а-0570/15348/11. Хто хоче, може знайти повний текст ухвали у реєстрі судових рішень, а хто не хоче шукати, я виклав цю ухвалу на форумі.

У коментованому судовому рішенні наведено аргументи, які повністю перекреслюють позицію податкової служби щодо витрат на ремонт основних засобів а також амортизацію у підприємців на загальній системі оподаткування. Наведу основні тези рішення:

1. Норма пункту 177.4 ПКУ є відправною нормою, яка вказує на те, що витрати суб’єкта господарювання, який не є платником податку на прибуток, але надає звітність про доходи від зайняття підприємницькою діяльністю, формуються у тому ж порядку як у платників податку на прибуток.

Тут також слід згадати і про правомірність позиції ДПСУ щодо застосування підприємцями на загальній системі касового методу визнання витрат.

2. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» надає фізичній особі — підприємцю право вести спрощений облік доходів і витрат, при цьому не позбавляє його права вести бухгалтерський облік валових витрат основних фондів, що підлягають амортизації та витрат на утримання основних засобів, придбання пально-мастильних матеріалів. Отже, висновок податкового органу про відсутність у позивача права здійснювати облік основних засобів та (як наслідок) включати до валових витрат вартість поліпшення основних фондів, є невірним.

Чи варто відносити витрати на ремонт основних засобів до складу валових?

Як завжди, хочу звернути увагу підприємців на загальній системі, що вищенаведене рішення суду ніяким чином не змінює офіційну позицію податкової служби щодо включення до складу валових витрат вартості ремонту основних засобів а також амортизації.

При проведенні перевірки амортизація та ремонт скоріше за все будуть зняті з валових витрат. Тому, якщо не хочемо собі проблем, то амортизацію та ремонт основних засобів до складу валових витрат не відносимо. Якщо ситуація зовсім критична та без цих витрат ніяк не обійтись, то включаємо їх до складу валових та відстоюємо на це право, цілком можливо, що і у суді. Питання на початку статті звучало так: «Чи можна оспорювати це питання? Чим обґрунтовувати свою позицію?». Відповідь: «Можна, а аргументи наведені у статті».

Витрати на ремонт, придбання запасних частин, технічне обслуговування автомобіля підприємця на загальній системі. Можна чи ні?
3 (60%) 2 votes

One Response to Витрати на ремонт, придбання запасних частин, технічне обслуговування автомобіля підприємця на загальній системі. Можна чи ні?

  1. Тетяна:

    Доброго дня! Підкажіть будь ласка , по такому питанню, ФОП на загальній системі платник ПДВ хоче купити по безналу легковий автомобіль, і хоче включити всю суму в податковий кредит та включити в витрати , чи можна так зробити, якщо автомобіль буде використовуватись в службових цілях? Я думаю що це не правильно, і що службові цілі ФОП це і є його власні справи(цілі), але керівник хоче по іншому….Підкажіть чи можна так зробити? Дякую.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Send this to a friend