Податки > Різне > Законодавчі зміни з ТОВ і ТДВ у 2018 році. Вносимо зміни в нормативні документи підприємств

Законодавчі зміни з ТОВ і ТДВ у 2018 році. Вносимо зміни в нормативні документи підприємств

Дмитрий Дрючин

Дмитрий Дрючин

Практикуючий бухгалтер та сертифікований аудитор. Із задоволенням відповім на ваші питання у коментарях до моїх статей.

Ще в середині лютого 2018 року Верховна Рада України проголосувала законопроект №4666 під назвою Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», і хоча цей документ наразі знаходиться на підписі у Президента, немає жодних підстав вважати, що він цей закон не підпише. Згідно з текстом цього законопроекту він набуде чинності через 3 місяці після його публікації в офіційних ЗМІ, а це значить, що у нас ще є час ознайомити наших читачів із тим, що чекає на їх рідні підприємства в найближчому календарному році.

Очевидні законодавчі недоліки

Як не дивно, але почати хочеться з того, що дуже не сподобалося в тексті майбутнього закону. Насамперед, викликає легке здивування те, що в тексті геть відсутні визначення термінів, які використовуються в цьому документі. Навіть не йдеться про окрему статтю, де всім термінам були б дані чіткі визначення (це нормальна законодавча практика), у законі навіть не визначені такі ключові поняття, як ТОВ і ТДВ.

Другий момент, який відразу ж впадає в очі досвідченому читачеві, так це те, що текст закону відразу починається зі статей, де прописані відповідальність учасників товариства та самої юридичної особи. Хоча такі ключові питання, як хто може бути учасником товариства, порядок створення товариства та його правовий статус взагалі не знайшли свого висвітлення в тексті документа.

Таким чином, складається загальне враження про те, що законопроект готувався без очевидної системи та логіки і приймався не для того, щоб вирішити питання раз і назавжди (провести реформу), а відзвітувати перед фінансовими донорами про те, що «реформи йдуть …» Проте нам вибирати не випадає, тому знайомитимось з текстом майбутнього закону.

Читайте також: «Зміни у Положенні №88. Відображаємо запізнілі первинні документи обліку»

Перехідний період

Власники ТОВ і ТДВ мають рік на погодження своїх установчих документів із новим законом (п. 5 гол. 8 нового закону). Протягом цього терміну всі зміни в установчі документи будуть вноситися безкоштовно, а положення старих статутів будуть вважатися чинними.

Договір про заснування товариства та корпоративний договір

У статті 10 новоспеченого закону тепер міститься можливість для учасників товариства перед його заснуванням укласти договір, у якому будуть зазначені всі етапи створення підприємства ‒ загальний порядок створення товариства та його статутний капітал. Такий документ повинен називатися «Договір про створення товариства», а його норми будуть діяти безпосередньо до дня проведення державної реєстрації товариства.

Оскільки на даний момент всі питання, пов’язані зі створенням товариства, викладаються у Протоколі загальних зборів засновників, а укладення Договору про створення товариства, судячи з тексту закону, не є обов’язковим, то думаємо, що такий Договір не буде користуватися особливою популярністю.

Однак у статті 7 закону йдеться ще про один договір, який, швидше за все, набуде дуже великої популярності серед вітчизняних власників підприємств. Цей договір називається корпоративним.

У корпоративному договорі визначаються правила, згідно з якими учасники повинні користуватися своїми корпоративними правами. Наприклад, у такому договорі може бути передбачений обов’язок учасника купити або продати свою частку в товаристві у разі настання певних умов.

Звертаємо Вашу особливу увагу на те, що зміст корпоративного договору є конфіденційним і не підлягає розголошенню. Хоча в кожному правилі, як відомо, є винятки. Так, корпоративний договір, стороною якого є держава, територіальна громада, державне чи комунальне підприємство або юридична особа, в статутному капіталі якого 25 % і більше безпосередньо чи опосередковано належить державі або територіальній громаді, оприлюднюється протягом 10 днів з моменту його укладення шляхом розміщення на веб-сайті відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування.

Читайте також: «Як будуть проходити перевірки дотримання законодавства про працю. Права перевіряючих, штрафи, оскарження»

Спостережна рада як новий орган товариства

Управління товариством здійснює його виконавчий орган. Передбачається, що він буде одноосібним. Втім, називати його саме «директором» не обов’язково ‒ ця назва вважається базовою, але у статуті може бути передбачено інше (ст. 40).

Новий закон передбачає можливість створення нового органу ‒ наглядової ради, яка покликана контролювати та регулювати діяльність виконавчого органу товариства. Зараз така можливість надана ревізійній комісії.

Однак новий закон наділив наглядову раду повноваженнями, яких не було в ревізійної комісії. Наприклад, обрання та звільнення директора товариства ‒ функція, яку традиційно виконували тільки загальні збори, в новому законі може бути передана спостережній раді (ст. 39).

Обов’язок посвідчувати статут у нотаріуса

З набранням чинності нового закону будь-яка, навіть первинна реєстрація товариства буде вимагати підписів усіх учасників на статуті, які в обов’язковому порядку повинні будуть засвідчуватися нотаріально (ст. 11). Це створить додаткові витрати для засновників.

Нагадаємо, що на цей момент первинна реєстрація статуту не вимагає обов’язкового нотаріального посвідчення, хоча внесення змін до статуту вимагають обов’язкової участі нотаріуса і нині.

Читайте також: «Нові порядки здійснення держ. нагляду / контролю за додержанням законодавства про працю»

Внесення змін у статут

Зараз для того, щоб внести зміни до статуту товариства, достатньо простої більшості голосів засновників.

Однак за новими правилами для здійснення цього необхідно ¾ голосів всіх учасників товариства, які мають право голосу щодо цих питань. Стільки ж голосів знадобиться для зміни розміру статутного капіталу товариства та його ліквідації (ст. 35).

Рішення учасників товариства, які вимагають 100 % одностайності

У новому законі чітко визначено випадки, коли рішення учасників повинні  ухвалюватися  100 % одностайним голосуванням. Так, наприклад, повна згода учасників товариства необхідна, якщо:

  • редакція статуту приймається у перший раз (ст. 11);
  • провадиться грошова оцінка негрошового вкладу учасника товариства у статутний капітал (ст. 13);
  • змінюється відсоткове співвідношення часток учасників (ст. 12) та ін.

Читайте також: «Магазини електронних сервісів «Твій час»: новий рівень зручності»

Розмір і порядок формування статутного капіталу

Як і раніше, новий закон не передбачає встановлення мінімального розміру статутного капіталу. Разом з тим, введено норму, згідно з якою статут товариства може передбачати обмеження щодо зміни співвідношення часток учасників (ч. 3 ст. 12).

Ця новація покликана захистити права учасників товариства.

По-перше, така норма надає імперативний характер добровільного рішення засновників встановити зазначені обмеження в статуті. Тому суд буде зобов’язаний враховувати норми статуту (якщо сторони встановили в ньому такі обмеження) і не зможе посилатися на їх обов’язковість.

По-друге, така норма здатна захистити учасника товариства від розмивання його частки в статутному капіталі та його фактичного виключення зі складу осіб, які впливають на діяльність товариства.

У разі укладення корпоративного договору, аналогічні норми можна припустити і в ньому.

Також закон дозволяє збільшувати розмір статутного капіталу не тільки вкладами учасників, але і за рахунок нерозподіленого прибутку товариства (ст. 17). На даний момент це революційна норма, якої в українському законодавстві не існувало, хоча така операція цікава засновникам (учасникам).

Звертаємо увагу наших читачів на те, що новий закон встановлює вимогу, згідно з якою такий спосіб збільшення розміру статутного капіталу не може призвести до перерозподілу часток учасників (якщо не залучаються додаткові вклади).

Таким чином, чистий прибуток, на суму якого збільшується статутний капітал, ділиться пропорційно частці кожного з засновників (учасників). При цьому визначається нова вартість (номінальна) кожної такої збільшеної частки. Сума таких цінностей дасть нову суму статутного капіталу товариства (після збільшення). А розмір частин залишиться незмінним.

Звичайно, реінвестованих дивідендів такі засновники (учасники) не отримають, але це не означає, що цей прибуток буде втрачений назавжди. Адже при виході з товариства або при його ліквідації кожен із засновників (учасників) матиме право на отримання майна пропорційно своїй частці (у тому числі частки, яка виникла шляхом реінвестиції).

У зв’язку з цим дуже цікаво, як будуть коментувати таку можливість фіскали. Адже сьогодні операцію з реінвестиції чистого прибутку вони розглядають як виплату дивідендів з їх подальшим внесенням в статутний капітал.

Читайте також: «Підвищення мінімальної заробітної плати з 01 травня 2016: на що буде впливати новий розмір»

Термін внесення вкладів у статутний капітал

Згідно з чинним законодавством учасники товариства повинні внести свої вклади до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства. Новий закон зменшує такий строк до 6 місяців (ст. 14).

У той же час засновникам надається право змінити цей термін у положеннях статуту. При цьому мінімальні і максимальні строки внесення вкладу новим законом не обмежуються.

Спадкування частки у статутному капіталі

Загальне правило нового закону говорить, що у разі смерті учасника частка переходить до його спадкоємця без згоди учасників товариства (ст. 23). Однак новий закон передбачає можливість учасників змінити цю норму в статуті товариства і, зокрема, встановити, що до спадкоємця взагалі не переходить частка учасника товариства (ст. 24).

Вихід учасника з товариства

Варто звернути увагу на те, що новим законом встановлені нові правила виходу зі складу учасників товариства.

Учасник, який вийшов з товариства, має право отримати від нього вартість своєї частки протягом року. Однак якщо учасник має частку в товаристві у розмірі 50 % і більше, то вийти з товариства він зможе лише за згодою інших учасників (ст. 25). Якщо вони будуть проти, то можна продати свою частку третім особам, але інші учасники мають переважне право на її придбання (ст. 20).

При поддержке: Юридическая фирма №1 в Киеве Евразия Консалт euracons.com.ua/консалтинговые-услуги-киев/ предоставляет полный спектр юридических и бухгалтерских услуг. От регистрации предприятия любой сложности, до полного бухгалтерского и юридического сопровождения.

Законодавчі зміни з ТОВ і ТДВ у 2018 році. Вносимо зміни в нормативні документи підприємств
4 (80%) 12 votes

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Send this to a friend