Податки > Податок на прибуток > Сумнівна та безнадійна дебіторська заборгованість 2016

Сумнівна та безнадійна дебіторська заборгованість 2016

Дмитрий Дрючин

Дмитрий Дрючин

Дмитрий Дрючин написал(а) 119 статей в своем блоге.

Практикуючий бухгалтер та сертифікований аудитор. Із задоволенням відповім на ваші питання у коментарях до моїх статей.

При поддержке: Есть свободные деньги и вы не знаете куда их вложить? Есть много инвестиционных проектов, описанных на сайте superzarabotki.com. Ваши деньги должны работать и зарабатывать а проекты нуждаются в инвесторах. Подробнее на сайте по ссылке.

Питання сумнівної та безнадійної заборгованості завжди перебували під пильною увагою, як з боку адміністрації підприємства, так і з боку бухгалтерської служби. На початку нового 2016 року проаналізуємо основні положення і висновки фіскалів щодо обліку та відображення в звітності сумнівної та безнадійної заборгованості, які, безумовно, стануть в нагоді при підготовці річної звітності 2015 року і для вироблення облікового алгоритму на весь 2016 рік.

Облікові нюанси сумнівної та безнадійної заборгованості

Облікові нюанси по сумнівній та безнадійній заборгованості, передбачені чинним законодавством, у розрізі податку на прибуток. Платники податку на прибуток, які за підсумками 2015 не змінюють фінансовий результат на податкові різниці, ведуть облік сумнівної та безнадійної заборгованості виключно за приписами П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість».

Читайте також Податок на прибуток: особливості заповнення окремих розділів і подачі декларації за 2015 рік

Ті ж платники, для кого актуально визначення податкових різниць та коригування на їх суми фінансового результату, повинні пам’ятати, що фінансовий результат до оподаткування зменшується (збільшується від’ємне значення або зменшується значення до оподаткування) тільки на суму резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування згідно з П(С)БО або МСФЗ (п. 139.2.2 ПКУ), коригування такого резерву в бік зменшення здійснюється на підставі проводки Дт 38 Кт 719.

У той же час, за приписам п. 139.2.1 ПКУ, фінансовий результат до оподаткування збільшується (зменшується від’ємне значення чи збільшується значення до оподаткування):

  • На суму витрат на формування резерву сумнівних боргів згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (згідно з нормами П(С)БО 10 або МСФЗ). Витрати на створення такого резерву в бухгалтерському обліку відображаються проводкою: Дт 944 Кт 38;
  • На суму витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним п. 14.1.11 ПКУ, понад суми резерву сумнівних боргів.

По суті, заборгованість, яка відповідає ознакам п. 14.1.11 ПКУ, та щодо якого було створено резерв, при її списанні у статусі безнадійної може бути списано або через створений під неї резерв, або на рахунок інших операційних витрат.

Читайте також Виправлення помилок минулих періодів у декларації з податку на прибуток 2015-2016

Таким чином, коли резерв нараховується проводкою Дт 944 Кт 38, має місце збільшення витрат у бухгалтерському обліку, а в кінці звітного періоду рахунок 944 закриється на фінансовий результат Дт 79 Кт 944, що призводить до його зменшення. У періоді списання безнадійної заборгованості за рахунок створеного резерву фінансовий результат до оподаткування свого розміру не змінить, адже в цій ситуації рахунок резерву буде використаний тільки в розмірі попереднього нарахування резерву сумнівних боргів Дт Кт 38 36 (тільки в межах попереднього Кт 38).

Якщо створеного резерву буде недостатньо, суму перевищення фактичної безнадійної заборгованості за попередньо створеним резервом слід списати за рахунок інших операційних витрат: Дт 944 Кт 36 (п. 11 П(С)БО 10) — тут важливо перевіряти таку заборгованість на відповідність критеріям п. 14.1.11 ПКУ. Інакше списання такої заборгованості в частині понад суми резерву сумнівних боргів, не відповідає перерахованим критеріям, збільшувати фінансовий результат до оподаткування (абзац 3 п. 139.2.1 ПКУ).

Тобто фактично фінансовий результат збільшується на суму витрат на формування (донарахування) резерву сумнівних боргів і одночасно повинен зменшуватися на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, якщо має місце таке зменшення.

Приклад застосування п. 139.2 ПКУ

Підприємство створило резерв сумнівних боргів у розмірі 200 тис. грн., що призвело до зменшення фінансового результату до оподаткування за правилами бухобліку.

За підсумками звітного періоду здійснюється коригування з метою оподаткування, яке збільшує фінансовий результат до оподаткування саме на таку суму в 200 тис. грн. (п. 139.2.1 ПКУ). Поки ніяких зменшень попередньо нарахованого резерву немає, застосовувати норми п. 139.2.2 ПКУ не треба (фактично до моменту, коли з’явиться проводка Дт 38 Кт 719, у податковому обліку різниці не визнаються).

У листі від 01.12.2015 р.. №25677/6/99-99-19-02-02-15 ДФСУ приходить до висновку, що «фінансовий результат до оподаткування зменшується лише тоді, коли здійснюється коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів при списанні заборгованості». Насправді, фінансовий результат зменшується на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку попередньо збільшено фінансовий результат у межах бухгалтерського обліку (адже згідно п. 8 П(С)БО 10 залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту ж дату). Ця норма не стосується списання безнадійної дебіторської заборгованості за рахунок резерву сумнівних боргів. Фінансовий результат підлягає зменшенню саме на суму проводки Дт 38 Кт 719. Цей висновок підтверджується і позицією МДУ ДФС в листі від 02.12.2015 р.. №26378/10/28-10-06-11 і ДФСУ в листі від 22.12.2015 р. №27433/6/ 99-99-19-02-02-15.

Читайте також Покрокова інструкція по заповненню декларації з податку на прибуток 2015-2016

Покрокова інструкція по заповненню декларації з податку на прибуток 2015-2016. Частина 2

Логіка п. 139.2 ПКУ свідчить, що, по суті, фінансовий результат збільшується на суму витрат по створенню такого резерву, а зменшення фінансового результату на суму використання цього резерву (списання за його рахунок дебіторської заборгованості) ПКУ не передбачено. Таким чином, на відміну від бухгалтерського обліку, у якому витрати на створення такого резерву зменшують фінансовий результат, у податковому обліку, відповідно до поточної редакції ст. 139 ПКУ, сума створеного і використовуваного резерву сумнівних боргів взагалі не враховується при формуванні об’єкта оподаткування. Тому весь 2015 рік існувала думка, що платникам податків вигідніше не створювати в бухгалтерському обліку резерву сумнівних боргів, а списувати безнадійну заборгованість безпосередньо в Дт 944.

Методи формування резерву сумнівних боргів

Методи формування резерву сумнівних боргів наведено у п. 8 П(С)БО 10, а в додатку до цього стандарту є числові приклади застосування методів. Підприємство має право вибрати будь-який метод із зазначених в П (С) БО 10. Важливо пам’ятати, що питання, чи нараховувати підприємствам резерв сумнівних боргів, не варто. Норми п. 7 П(С)БО 10 зобов’язують поточну дебіторську заборгованість, яка є фінансовим активом (відповідно до п. 4 П (С) БО 13 «Фінансові інструменти», це, зокрема, кошти і їх еквіваленти), крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу, включати в підсумок балансу по чистій реалізаційній вартості, а для її визначення на дату балансу повинна бути обчислена величина резерву сумнівних боргів.

Ну і нарешті, з 01.01.2015 р. дотримання принципів і норм бухгалтерського обліку, передбачених П(С)БО, може перевірятися податківцями. І якщо виявиться, що формування резерву сумнівних боргів суперечить методам, що наведені в П(С)БО 10, або базовим принципам бухгалтерського обліку, це може призвести до негативних наслідків за підсумками податкової перевірки.

Читайте також Нова декларація з податку на прибуток 2015-2016. Аналіз змін

Методи визначення резерву сумнівних боргів встановлено п. 8 П(С)БО 10 — на підставі:

  • Застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості;
  • Застосування коефіцієнта сумнівності.

За методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів. Якщо підприємство при аналізі не бачило загроз платоспроможності і не нарахувало резерву, то, по суті, немає механізму змусити його це зробити в бухобліку. Але якщо ця заборгованість була сумнівною, а резерв нарахований, це введення користувачів звітності в оману.

Сума такого резерву щокварталу підлягає перерахунку. У випадку, якщо потрібно нарахувати резерв сумнівних боргів, слід зробити проводку: Дт 944 Кт 38. Якщо ж, навпаки, на кінець кварталу потрібно зменшити, суми зменшення потрапляють до складу інших операційних доходів: Дт 38 Кт 719.

У листі від 15.12.2015 р. №18967/10/26-15-15-03-11 ГУ ДФС України в м. Києві пояснює, що для застосування норм п. 139.2 ПКУ ключовим фактором є створення резерву сумнівних боргів за поточною дебіторською заборгованостю, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), і лише після створення резерву сумнівних боргів можна буде збільшити суму витрат або зменшити суму доходу на списану суму заборгованості.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

MAXCACHE: 0.88MB/0.00075 sec