Податки > Податок на прибуток > Списання безнадійної заборгованості та роль резерву сумнівних боргів з 2017 року

Списання безнадійної заборгованості та роль резерву сумнівних боргів з 2017 року

Виктор Онищенко

Виктор Онищенко

Викладач, кандидат економічних наук. Буду радий відповісти на ваші коментарі до моїх статей.

При поддержке: Выбираете шторы и не можете определиться? интернет магазин штор Батист позволит вам выбрать оптимальный вариант или же заказать индивидуальный пошив.

Як було раніше?

До 2017 р. у старій редакції ПКУ у пункті 139.2.2 була відсутня податкова різниця, яка б дозволяла зменшити фінрезультат до оподаткування на суму списання безнадійної заборгованості за рахунок резерву сумнівних боргів. Розглянемо на прикладі, як це виглядало, щоб зрозуміти цьогорічні  зміни.

Списання безнадійної заборгованості при наявності резерву сумнівних боргів у 2016 році

Підприємство нарахувало резерв сумнівних боргів у сумі 100 000 грн (у дужках наведено вплив кожного запису на суму податку на прибуток (ПП)):

Дт 944 Кт 38 100 000,00 (–18 000,00 ПП)

В кінці періоду треба зробити коригування, яке треба було виконати на основі пункту 139.2.1 ПКУ (збільшити фінрезультат до оподаткування на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів):

ФР: +100 000,00 (+18 000,00 ПП)

Читайте також Прискорена амортизація основних засобів 4-ї групи з 2017 року

Отже, саме по собі нарахування резерву сумнівних боргів не має ніяких податкових наслідків, так як загальний вплив наслідків бухгалтерського проведення та податкової різниці на фінрезультат до оподаткування нульовий.

Нехай в кінці періоду у підприємства частина заборгованості визнана безнадійною та її необхідно списати у сумі 40 000,00 грн:

Дт 38 Кт 361 40 000,00 (не має впливу на ФР)

По останній операції ПКУ не містить податкових різниць щодо коригування фінрезультату. Це значить, що при списанні безнадійної заборгованості підприємство до 2017 р. не могло зменшити фінрезультат до оподаткування. По-суті, списання безнадійної заборгованості не визнавалося витратами в ПКУ (як при наявності, так і відсутності резерву сумнівних боргів). Нарахування резерву сумнівних боргів також не впливає на фінрезультат до оподаткування за ПКУ за рахунок існуючого коригування податкових різниць. Виходить, що підприємство при списанні безнадійної заборгованості несло збитки, але вони не зменшували базу оподаткування податком на прибуток!

Що змінилося у ПКУ з 1 січня 2017 р. щодо списання безнадійної заборгованості?

У новій редакції Податкового кодексу податківці виправили вищенаведене непорозуміння. Оновлений пункт 139.2.2 вимагає зменшувати фінрезультат на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає критеріям кодексу. При цьому, як бачимо, це стосується повної суми такої безнадійної заборгованості, тобто навіть у разі коли безнадійна заборгованість перевищує суму існуючого резерву сумнівних боргів.

Читайте також Податкова накладна 2017. Зміни у формі та порядку заповнення

У нашому прикладі, якщо в кінці періоду у підприємства частина заборгованості визнається безнадійною у сумі 40 000,00 грн та списується у межах резерву сумнівних боргів проведенням Дт 38 Кт 361, тепер необхідно зробити також і коригування фінрезультату:

ФР: –40 000,00 (–7 200,00 ПП)

Це і є те коригування, якого не вистачало при визначенні об’єкта оподаткування. Списання безнадійної заборгованості тепер зменшує базу оподаткування податком на прибуток. На нашому прикладі підприємство в цілому сплатить на 7 200 грн податку на прибуток за 2017 р. менше (= 40 000×0,18), ніж якби така операція відбувалася у 2016 р. Таке саме коригування буде й у разі невистачання резерву сумнівних боргів. Наприклад, якби резерв був тільки 30 000, то фінрезультат при складанні декларації з податку на прибуток все одно зменшити треба на 40 000 – повну суму списаної безнадійної заборгованості.

Яка заборгованість відповідає критеріям безнадійності?

З 1 січня 2017 р. вимоги до безнадійної заборгованості також дещо змінилися. Зокрема пункт 14.1.11 ПКУ уточнив вимоги щодо визнання безнадійної заборгованості колишніх працівників підприємства. Тепер вона вважається як безнадійна для цілей ПКУ, якщо період між датами припинення трудових відносин та датою прощення заборгованості перевищує три роки. Також одними з головних ознак визнання заборгованості безнадійною залишаються:

  • прострочення строку позивної давності;
  • заборгованість фізичної особи, яка померла за відсутності у неї спадкового майна.

З іншими критеріями визнання заборгованості безнадійною можна ознайомитися у пункті 14.1.11 ПКУ.

Які наслідки ненарахування резерву сумнівних боргів у бухгалтерському обліку?

Дане питання є цілком логічним, так як така ситуація поширена на наших підприємствах. Одразу зазначимо, що згідно діючої нормативної бази, нарахування такого резерву є обов’язковим. Це випливає з пункту 7 П(С)БО 10 “Дебіторська заборгованість” і підтверджується листом Міністерства фінансів від 15.10.2010 р. № 31-34020-20-16/28057, де зазначається: “щодо сумнівної заборгованості, яка є фінансовим активом, має створюватися резерв сумнівних боргів”. Але підприємства на практиці часто не дотримуються даної вимоги, тому повернемося до нашого прикладу.

Читайте також Нова декларація з податку на додану вартість з 01.03.2017. Аналіз змін

Якщо у підприємства виникла безнадійна заборгованість, але резерв не створений, то в бухгалтерському обліку заборгованість списується проведенням:

Дт 944 Кт 361 40 000,00 (–7 200,00 ПП)

На основі пункту 139.2.2 на суму списаної дебіторської заборгованості необхідно зменшити фінрезультат:

ФР: –40 000,00 (–7 200,00 ПП)

Списання дебіторської заборгованості понад суму резерву або при його відсутності

На перший погляд сталося подвійне заниження фінрезультату на суму списаного боргу. Але щоб цього не сталося, у ПКУ були внесені зміни також у пункт 139.2.1. Він вимагає збільшити фінрезультат до оподаткування на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів. У нашому випадку, так як резерв сумнівних боргів відсутній (нульовий), то ця норма стосується усієї суми безнадійної заборгованості.

ФР: +40 000,00 (+7 200,00 ПП)

Загальний вплив описаної ситуації на фінрезультат до оподаткування становить:

-40 000-40 000+40 000=-40 000

Отже, в цілому база оподаткування зменшується на 40 000 грн та підприємство сплатить на ті ж самі 7 200 грн податку на прибуток менше (=40 000×0,18), як і при нарахуванні резерву сумнівних боргів.

Таким чином, списання безнадійної заборгованості, як при нарахуванні резерву сумнівних боргів, так і при його невистачанні (або повній відсутності) призводить до однакових податкових наслідків.

Читайте також Планові та позапланові податкові перевірки у 2017 році

Чи створювати резерв?

Незважаючи на однакові податкові наслідки все ж таки рекомендуємо нараховувати резерв сумнівних боргів. Це забезпечує дотримання вимог П(С)БО та принципу обачності з ЗУ “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Крім того, враховуючи той факт, що декларація з податку на прибуток з 1 січня 2015 року ґрунтується на даних фінансового результату з бухгалтерського обліку, то існує можливість застосування адмінштрафу – за порушення ведення податкового обліку – від 85,00 до 170,00 грн. (ст. 163-1КУпАП). Цей вид штрафу застосовується до всіх підприємств. Про створення та метод нарахування резерву сумнівних боргів слід обов’язково зазначити в наказі про облікову політику. Опис методів та приклади їх застосування містяться в П(С)БО 10 “Дебіторська заборгованість”.

Списання безнадійної заборгованості та роль резерву сумнівних боргів з 2017 року
5 (100%) 2 votes

4 Responses to Списання безнадійної заборгованості та роль резерву сумнівних боргів з 2017 року

  1. Тетяна:

    Доброго дня.
    Чи нараховується РСБ на Д-ку заборгованість постачальника товарів, чи РСБ стосується тільки Д-кої заборгованості покупців?

    • Добрий день,

      Резер нараховується тільки на грошову дебіторську заборгованість. Нарахування резерву на товарну дебіторку стандартами не передбачено.
      ПСБО 10:
      Поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.

      ПСБО 13:
      Фінансовий актив — це:
      а) грошові кошти та їх еквіваленти;
      б) контракт, що надає право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства;
      в) контракт, що надає право обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно вигідних умовах;
      г) інструмент власного капіталу іншого підприємства.

  2. Олена:

    Грошова дебіторська заборгованість нерезидента у валюті списується за курсом валюти на день такої операції? Резерв сумнівних боргів підприємство створювало.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Send this to a friend