Податки > Різне > РРО у приватного підприємця. Актуальні питання та проблеми

РРО у приватного підприємця. Актуальні питання та проблеми

Дмитрий Дрючин

Дмитрий Дрючин

Практикуючий бухгалтер та сертифікований аудитор. Із задоволенням відповім на ваші питання у коментарях до моїх статей.

Питання застосування РРО приватними підприємцями ніколи не втратять актуальності в нашій країні. На сьогодні, до вже існуючих законодавчих неточностей і колізій додаються ще й офіційні роз’яснення фіскальної служби, які і стали приводом для написання цієї публікації.

Зовсім недавно з’явився лист ДФС №5585/З/99-99-22-07-03-14 від 27.05.2016 р, в якому фіскали пояснюють кому з приватних підприємців, дохід яких перевалив через 1 млн. грн. потрібно обов’язково застосовувати РРО. Однак, фіскальна служба не спромоглася пояснити простим смертним, на кого обов’язок застосування РРО не поширюється, залишивши тим самим поле для дискусії (втім, як завжди). Тому давайте розберемося з цим питанням, спираючись суто на законодавчі норми.

Читайте також До яких наслідків приводить неточності при відображенні первинних документів в обліку. Частина 1

Нормативна база, що регулює використання РРО та платіжні термінали у господарській діяльності підприємців

Законодавчою основою для застосування РРО будь-яким господарюючим суб’єктом в Україні є Закон України «Про застосування РРО» із змінами та доповненнями. У преамбулі цього нормативно-правового документа йдеться про те, що під його дію потрапляють всі господарюючі суб’єкти, незалежно від форми власності), їх представництва та відділення, які здійснюють реалізацію продукції за готівковий або безготівковий розрахунок.

У статті 2 вищезазначеного Закону дається законодавче визначення розрахункової операції в цілому. Так, на думку українського законодавця, до розрахункових операцій в Україні слід відносити операції з приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів за місцем реалізації товарів (послуг).

Крім цього, до розрахункових операцій цей Закон відносить:

  • видачу готівкових коштів за повернутий покупцем товар або надану послугу;
  • оплату з використанням банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару банком покупця;
  • повернення товару, оформлення відповідних розрахункових документів і подальше перерахування коштів у банк покупця.

Крім того, положення цього Закону дають визначення місця проведення розрахункових операцій, тобто місцем, де безпосередньо здійснюються розрахунки з потенційними клієнтами, а так само проводиться зберігання отриманих від реалізації готівкових коштів і здійснюється видача попередньо оплачених товарно-матеріальних цінностей із застосуванням розрахункових засобів.

Питання застосування РРО приватними підприємцями – платниками єдиного податку регулюються окремими положеннями п. 6 ст. 9 вищезазначеного Закону. Так, Закон про РРО звільняє від обов’язку застосовувати РРО, приватних підприємців на єдиному податку, які підпадають під дію п. 296.10 ПКУ.

Давайте більш детально ознайомимося з цим пунктом ПКУ. Почнемо з того, що підприємці, платники єдиного податку, віднесені до першої групи, взагалі можуть не використовувати у своїй діяльності РРО ні в якому вигляді. Що ж стосується тих підприємців, які потрапили в другу і третю групи, то незалежно від обраного ними виду діяльності і за умови того, що їх річний дохід не перевищує 1 млн. грн. вони так само можуть (але не зобов’язані) не застосовувати РРО.

Стосовно платників віднесених до другої і третьої групи законодавець пішов далі і передбачив те, що в разі перевищення обсягу доходу за останні 12 місяців понад 1 млн. грн., такі підприємці починають використовувати РРО, починаючи з наступного звітного періоду і продовжують його використовувати в період всього дії свідоцтва платника єдиного податку.

Читайте також До яких наслідків приводить неточності при відображенні первинних документів. Частина 2

Резюмуючи всі розглянуті законодавчі норми, доходимо логічного висновку, про те, що підприємці, віднесені до другої і третьої групи, за умови того, що їх річний дохід не перевищує 1 млн. грн., можуть використовувати платіжний термінал без одночасного використання разом з ним РРО.

Для ілюстрації законодавчих норм розглянемо два приклади:

Наприклад, приватний підприємець у третій групі єдиного податку за I півріччя 2016 року отримав дохід, який перевищив 1 млн. грн. Тут положення ПКУ (п. 296.10) прямо вимагають того, щоб такий підприємець почав використовувати РРО прямо з 01.07.2016 р. Проте, в минулому році фіскальна служба в аналогічній ситуації видала роз’яснення, відповідно до якого, перехід до використання РРО повинен відбутися тільки з 01.10.2016 р.

В подібній ситуації може опинитися і підприємець, віднесений до другої групи. Так, якщо такий підприємець перевищить обсяг доходу 1 млн. грн. за підсумками I півріччя 2016 року, то за нормами ПКУ, він так само повинен почати застосовувати РРО з 01.07.2016 р. Проте, фіскальна служба і тут пішла далі, у своїх роз’ясненнях, її фахівці стверджують, що такий приватний підприємець повинен почати використовувати РРО тільки з 01.01.2017 р. Аргументуючи це тим, що у приватних підприємців у другій групі (на відміну від третьої групи) звітний період дорівнює року, а, отже, розпочнеться лише з 1 січня наступного року.

На наш погляд, дані консультації фіскальної служби (як ніколи) дуже зручні для платників, віднесених до другої і третьої групи, однак наскільки вони відповідають нормам чинного законодавства – це велике питання.

Звичайно, в кінцевому рахунку, кожен вирішує сам, як чинити в тій чи іншій ситуації, але на наш погляд у першу чергу потрібно виконувати пряму законодавчу норму, а потім вже прислухатися до роз’яснень контролюючих органів.

Читайте також Практика створення та використання резерву відпусток

Проведення розрахункових операцій без застосування РРО

В українському законодавстві, дійсно, описані розрахункові операції, де РРО застосовувати не потрібно. Такі дії описані у п. 12 статті 9 Закону про РРО. До таких операцій законодавець відносить ті, в результаті яких не проводиться розрахунок готівкою. Прикладом можуть служити оптові поставки товарів. Зауважимо, що фіскали дотримуються аналогічної думки і ця думка незмінно ось вже протягом не одного року.

До якого виду розрахункових операцій відноситься оплата товару через касу банку?

Вивчивши українське законодавство щодо цього питання, можна з впевненістю стверджувати, що однозначної відповіді воно (законодавство) на нього не містить. Це пов’язано з тим, що два абсолютно різних нормативно-правових акти в Україні дають визначення цієї господарської операції.

З одного боку інструкція по безготівковим розрахункам в національній валюті визначає безготівковий розрахунок, як перерахування безготівкових коштів з банківського рахунку відправника на банківський рахунок одержувача. Крім цього, одним з видів безготівкових розрахунків все ж визнається перерахування банками готівкових коштів, внесених в каси банків, фізичними та юридичними особами на відповідні рахунки одержувачів. Причому, ці розрахунки банк виконує самостійно на підставі платіжних документів, складених на паперових носіях чи в електронному вигляді.

З іншого боку, пунктом 2.5 Інструкції по готівковому обігу в Україні передбачено, що у разі, якщо господарюючий суб’єкт здійснює готівковий розрахунок без відкриття поточного рахунку шляхом внесення готівки в касу банку для подальшого зарахування на рахунок отримувача, то для платника цих коштів розрахунок визнається готівковими, а для отримувача – безготівковим.

Читайте також Створення резерву відпусток. Частина 2

Визначення розрахункової операції в розумінні Закону про РРО ми розібрали вище, проте в цьому визначенні не описаний випадок, коли господарюючий суб’єкт самостійно вносить готівку через касу банку на свій же поточний рахунок. Тому можемо взяти на себе сміливість стверджувати, що така операція до розрахункових операцій не належить.

Як же бути з тими підприємцями, які торгують через мережу Інтернет? У своїх роз’ясненнях фіскальні органи не раз вказували на необхідність застосування РРО в цих випадках. Мало того, фіскальні органи наполягають на тому, що розрахунковий документ при здійсненні торгових операцій з використанням мережі Інтернет, повинен видаватися лише в разі якщо придбані товарно-матеріальні цінності видаються безпосередньо покупцеві.

Однак, якщо повернутися до того ж Закону про РРО, то в ньому чітко прописана норма, згідно з якою, якщо не визначено місце розрахунків, проведених на підставі рахунку або іншого первинного документа, в безготівковій формі, отриманих комп’ютерними та іншими програмами за допомогою мережі Інтернет, то РРО не застосовується взагалі.

Таким чином, якщо підприємець за реалізовані товарно-матеріальні цінності отримує гроші тільки на поточний рахунок (причому неважливо, як вони туди потрапляють, через касу банку або з поточного рахунку покупця), то незалежно від отриманого річного доходу (навіть якщо він перевищує 1 млн. грн.) РРО може взагалі не використовувати.

Фінансова відповідальність за непроведення розрахунків через РРО у платників єдиного податку

Всі штрафні санкції за порушення у сфері РРО увібрала в себе 17 стаття однойменного Закону. Так, відповідно до п. 1 цієї статті, якщо при перевірці буде виявлено і доведено факт того, що була проведена розрахункова операція без застосування РРО, то до суб’єкта господарювання застосовують такі штрафні санкції:

Читайте також Приклади розрахунку відпускних 2016

  • За перше виявлене порушення в розмірі 1 грн.;
  • За друге і кожне наступне виявлене порушення – у розмірі 100% від вартості реалізованих товарно-матеріальних цінностей без застосування РРО.

І наостанок, хотілося б загострити увагу наших читачів на те, що накладення на субъекта господарювання штрафних санкцій за невикористання РРО не може служити підставою для анулювання свідоцтва платника єдиного податку. Така позиція висловлена фіскалами в їх листі №5585/С/99-99-22-07-03-14.

Мало того, і п. 299.10 ПКУ, де йдеться про причини, з яких свідоцтво платника єдиного податку може бути анульоване, і п. 298.2.3 ПКУ, де йдеться про причини, за яких платник єдиного податку повинен самостійно змінити систему оподаткування, немає нічого подібного.

Тому, накладення штрафних санкцій за невикористання в господарській діяльності РРО, на платника єдиного податку (за умови, що всі інші законодавчі норми дотримані) на законних підставах просто не можлива.

При поддержке: У вас есть золото и вам нужны деньги? Продать золото очень выгодно вы можете по этой ссылке. Подробные условия скупки золота читайте на сайте по ссылке.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

MAXCACHE: 0.9MB/0.00125 sec