Нове в реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в єдиному реєстрі у 2017 році

Дмитрий Дрючин

Дмитрий Дрючин

Практикуючий бухгалтер та сертифікований аудитор. Із задоволенням відповім на ваші питання у коментарях до моїх статей.

При поддержке: Знаете ли вы как можно заработать имея свою группу в социальных сетях? Все про монетизация соц сети читайте в статье на сайте по ссылке.

У статті розглянемо законодавчі нововведення, що вступили в силу з початку 2017 року, в частині реєстрації податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних а також в частині сплати узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість до бюджету.

Терміни для реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них

Почнемо з революційної зміни в п. 201.10 ПКУ, де мова йде про гранично допустимі строки на реєстрацію складених податкових накладних та розрахунків коригування до них у єдиному державному реєстрі.

Починаючи з 1 січня 2017 року граничний термін, протягом якого можна буде зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування більше не прив’язаний до 15 календарних днів з дати їх складання. Тепер вирішальне значення має те, в якій половині місяця складено такий первинний документ.

Читайте також Як заповнити код УКТ ЗЕД у податковій накладній на послуги чи товари в 2017 році

Так, якщо податкову накладну або розрахунок коригування складено в першій половині місяця, тобто з 1 по 15 календарний день місяця включно, то такі первинні документи потрібно зареєструвати до останнього дня (включно) місяця складання. Якщо ж дата складання податкової накладної або розрахунку коригування потрапляє на другу половину місяця, тобто з 16 по останній день місяця включно, то такі первинні документи реєструємо до 15 календарного дня (включно) наступного місяця.

Нагадаємо, що подібні терміни для реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них зовсім не новина для українських бухгалтерів. Раніше такі строки реєстрації були передбачені для податкових накладних та розрахунків коригувань, які були складені в 3 кварталі 2015 року. А самі строки реєстрації були прописані в п. 39 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ. Тепер ці терміни реєстрації діють для всіх первинних документів (податкових накладних та розрахунків коригування до них), які будуть укладені після 1 січня 2017 року.

Гранично допустимий термін реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування)

Розпочнемо із приємних новин. Тепер максимально допустимий термін на реєстрацію податкових накладних (розрахунків коригування) прямо прописаний в п. 201.10 ПКУ і становить 365 календарних днів.

Нагадаємо, що раніше (до 1 січня 2017 року) гранично допустимий строк на реєстрацію податкових накладних (розрахунків коригування) взагалі був не прописаний в тексті ПКУ. Фіскальна служба встановила його сама в розмірі 180 календарних днів і наполягала на законності своїх вимог, що послужило приводом для не одного судового розгляду. Тепер же зареєструвати всі податкові накладні та розрахунки коригування можна протягом 365 календарних днів. По закінченні цього терміну зареєструвати первинний документ у єдиному державному реєстрі у бухгалтерів не вийде.

Читайте також Особливості перереєстрації платників податку на додану вартість

Не менш приємною новиною для платників податків має стати і те, що граничний термін на відображення податкового кредиту по ПДВ тепер для всіх категорій платників ПДВ дорівнює 365 дням. Раніше, ті платники ПДВ, які використовували касовий метод, могли відображати отриманий податковий кредит тільки протягом наступних 60 календарних днів.

Косметичну правку отримав і п. 192.1 ПКУ. Тепер у тексті самого ПКУ прописано, що розрахунки коригувань, які складені до податкових накладних, складених до 01.07.2015 «на покупця», реєструвати повинен сам покупець. Раніше така норма була прописана лише у постанові КМУ «Про деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» № 569 від 14.10.2014.

Зовсім нові можливості для реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування дає п. 200-1.9 ПКУ. Тепер можна реєструвати податкові накладні або розрахунки коригування за ті періоди, у яких виникло ∑Перевищ, навіть при недостатньому «поточному» ліміті реєстрації. Для проведення такої реєстрації необхідно щоб виконувалася єдина умова: сума податку за такими податковими накладними (розрахунками коригування) вписувалася в «своє» обмеження, або, так би мовити, не перевищувала свій ліміт, порахований як: ∑Перевищ — ∑ПЗ за деклараціями за періоди з 1 липня 2015 року + ∑ПопРах.

Таким чином, законодавець усвідомив те, що раз вже в минулому періоді доводилося поповнювати ПДВ-рахунок, щоб сплатити податкове зобов’язання по цим деклараціям, то далі для їх запізнілої реєстрації не потрібно знову поповнювати ПДВ-рахунок.

Штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних (розрахунків коригування)

На жаль, тут порадувати наших читачів нічим. Стаття 120-1 ПКУ повністю оновлена та викладена в новій редакції. Тепер (після 1 січня 2017 року) до всіх податкових накладних та розрахунків коригування, які не зареєстровані або зареєстровані з порушенням гранично допустимих строків на реєстрацію, застосовуються штрафні санкції.

Звертаємо увагу наших читачів на те, що тепер дана норма стосується всіх податкових накладних та розрахунків коригування, в яких є сума ПДВ, в тому числі і на ті з них, які не видаються покупцеві, тобто складені на неплатника ПДВ або кінцевого споживача.

Не можна не помітити, що оновлений п. 120-1 ПКУ містить винятки, коли штрафні санкції не застосовуватимуться. Цей виняток стосується податкових накладних та розрахунків коригування, які складені на нульові (ставка — 0% ПДВ) або пільгові поставки. На думку автора, дана норма абсурдна сама по собі, адже штрафні санкції застосовуються до суми ПДВ, вказаній у податковій накладній або розрахунку коригування. У податкових накладних або розрахунків коригування, складених на нульові або пільгові поставки сума ПДВ дорівнює 0, тому невідомо як фіскальна служба збиралася штрафувати в цьому випадку. Питання про те, навіщо така норма з’явилася в ПКУ досі залишається відкритим, тому поживемо – побачимо.

Читайте також Зведені та підсумкові податкові накладні з 01.04.2016. Особливості складання

Зазнав зміни і п. 120-1.3 ПКУ, в якому обговорювалися штрафи за помилки в обов’язкових реквізитах податкових накладних, на які вказав покупець шляхом подання Додатка 8 до декларації з ПДВ. І хоча сам розмір штрафних санкцій залишився без зміни, строк, протягом якого контролери можуть нагрянути з документальною перевіркою до продавця за скаргою покупця, збільшено з 15 до 90 календарних днів. Тепер цей термін законодавчо закріплений в п. 201.10 ПКУ.

Тут вважаємо своїм обов’язком нагадати нашим читачам, що в 2017 році штрафи будуть, як і раніше, накладатися шляхом надіслання податкового повідомлення-рішення:

  • У разі накладення штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування за формою «Н». Ця форма з додатку 13 до Порядку направлення контролюючими органами ППР платникам податків, затвердженого наказом Мінфіну від 28.12.2015 №1204;
  • У разі накладення штрафу за помилки в обов’язкових реквізитах податкових накладних та розрахунків коригування за формою «ПН». Ця форма з додатка 14 до Порядку направлення контролюючими органами ППР платникам податків, затвердженим наказом Мінфіну від 28.12.2015 №1204.

Розрахунки за узгодженим податковим зобов’язанням ПДВ

Почнемо з невеликої передісторії. До 1 січня 2017 року всі недоплати ПДВ, які виникали в результаті подання уточнюючих розрахунків, а також за самостійно нарахованими штрафними санкціями потрібно було перераховувати прямо в бюджет, минаючи при цьому ПДВ-рахунок. Так наказував нам п. 25 Постанови КМУ №569, про який ми говорили трохи вище.

Тепер же (в 2017 році) всі суми узгоджених податкових зобов’язань, будь то недоплата ПДВ, що виникла в результаті подачі уточненого розрахунку або штрафні санкції за будь-яку провину, в тому числі і нараховані самостійно, можна перераховувати на ПДВ-рахунок. Далі Казначейство саме перерахує потрібну суму за даними реєстрів, отриманих від податківців. До того ж Казначейству податківці можуть надсилати коригувальні реєстри (для уточнення даних реєстрів, отриманих раніше). Сподіваємося, що завдяки їм, наприклад, «зменшуючі» УР зможуть зменшувати поточні податкові зобов’язання платника (зменшуючи в результаті суму, що підлягає сплаті на ПДВ-рахунок, а з нього — в бюджет).

Читайте також Зведені та компенсаційні податкові накладні з 01.04.2016. Особливості складання

Однак, як відомо, в кожному правилі є свої винятки. В даному випадку винятки стосуються тільки двох випадків, коли потрібно погасити узгоджене податкове зобов’язання:

  • уточнюючими розрахунками, які були складені до періодів, коли спеціальних рахунків ПДВ ще не існувало, тобто до 1 липня 2015 року;
  • не погашеними податковими зобов’язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року.

Ці податкові зобов’язання гасимо, як і раніше, безпосередньо в бюджет, минаючи ПДВ-рахунок.

На жаль, в одній статті не можна осягнути неосяжне і розповісти про все, що приготував законодавець для платників ПДВ у 2017 році. Тому наступного разу торкнемося не менш важливих питань пов’язаних з бюджетним відшкодуванням ПДВ в 2017 році, а також розберемося зі скандально відомою нормою, що дозволяє фіскальній службі блокувати реєстрацію податкових накладних.

Нове в реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в єдиному реєстрі у 2017 році
Оцініть статтю

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *