Податки > Бухгалтерський облік > Ремонт і поліпшення основних засобів. Бухгалтерський і податковий облік

Ремонт і поліпшення основних засобів. Бухгалтерський і податковий облік

Дмитрий Дрючин

Дмитрий Дрючин

Практикуючий бухгалтер та сертифікований аудитор. Із задоволенням відповім на ваші питання у коментарях до моїх статей.

Народна мудрість говорить – «Готуй сані влітку…». За тривалий період осінньої і зимової негоди багато підприємств в Україні стоять перед необхідністю поточного, а частіше навіть, капітального ремонту своїх ОЗ. Про те, з чим доведеться зіткнутися бухгалтерам підприємств, які документи повинні бути складені і оформлені, які проводки в бухгалтерському обліку зроблені і, нарешті, як проведення ремонту ОЗ відображається в податковому обліку підприємства, ми розповімо в цій консультації.

Документальне оформлення результатів проведених ремонтних робіт

Для підприємств державного сектора, Міністерство фінансів спеціально розробив і затвердив форму акта приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих ОЗ-2 (наказ Міністерства фінансів №818 від 13.09.2016 р.).

Читайте також Зміни у Положенні №88. Відображаємо запізнилі первинні документи в обліку

Оскільки п. 28 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку ОЗ №561 зобов’язує приймати закінчені роботи з ремонту і поліпшення основних засобів (модернізація, добудова, реконструкція тощо) оформленим актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів, то всі підприємства, незалежно від форми власності зобов’язані складати первинний документ.

Правда, якщо говорити про підприємства державного сектора, то вони зобов’язані використовувати саме форму ОЗ-2, а якщо ж ремонтні роботи оформляються на будь-якому іншому госпрозрахунковому підприємстві, то їх бухгалтера цілком можуть користуватися також і іншими первинними документами. Форми цих документів можуть відрізняються від законодавчо встановлених, однак обов’язково повинні містити необхідні для первинного документа реквізити, передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

У загальному випадку, схема документообігу при проведенні ремонтних робіт власними силами повинна виглядати приблизно наступним чином:

  1. Акт на приймання ОЗ після проведення ремонтних робіт підписують: з одного боку – посадова особа підприємства, яка уповноважене адміністрацією підприємства на прийом таких ОЗ, а з іншого — представником ремонтної служби підприємства, яка виконала ремонт або поліпшення.
  2. Далі, акт передається в бухгалтерію підприємства, акт перевіряється та візується головним бухгалтером підприємства.
  3. Ну і нарешті, остаточне затвердження акта проведення ремонтних робіт здійснює керівник підприємства або його заступник, уповноважений на такі дії.

Коли ж ремонтні роботи проводилися із залученням сторонньої організації, то такий акт необхідно скласти вже, мінімум, у двох примірниках (другий примірник, підписаний усіма учасниками господарської операції, передається підрядній організації).

Потрібно врахувати, що всі відомості про проведені ремонти (поліпшення), на підприємстві потрібно заносити в картки обліку ОЗ (типова форма ОЗ-6).

Крім цього, відповідно до п. 33 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку ОЗ №561, всі дані про змінені техніко-економічних характеристики об’єктів — вартості, потужності, площі і т. п. вносять у техпаспорти, інвентарні картки або інші регістри аналітичного обліку.

Бухгалтерський облік проведення ремонтів і поліпшень ОЗ

Фундаментом для бухгалтерського обліку ремонтів і поліпшень ОЗ в Україні є однойменний ПСБО 7. Основний принцип обліку ремонтних робіт полягає в тому, щоб визначитися з тим, як він (ремонт) в подальшому вплине на майбутні економічні вигоди від використання цієї ОЗ.

Читайте також Квартальна декларація з податку на прибуток та фінансова звітність: кому та що треба податі?

Варіантів може бути два:

  • Поточні ремонти, що проводяться відповідно до п. 15 ПСБО 7. Для такого роду ремонтів характерно те, що після їх проведення не відбувається зміни первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від використання ОЗ. Такі витрати завжди включаються до складу поточних витрат (витрати звітного періоду). В бухгалтерському обліку, в залежності від того, де використовується ремонтоване ОЗ, бухгалтер робить проводку: Дт 23 (91, 92, 93, 94) – Кт 20 (22, 66, 65, 63, 68). Якщо ж ремонтні роботи були спрямовані на усунення наслідків стихійного лиха, то такі витрати враховуємо окремо, у складі інших витрат діяльності, які враховуємо на рахунку 977. На практиці, цілком можлива ситуація, коли ремонт ОЗ проводиться внаслідок необережних дій працівника підприємства (винну особу встановлено спеціально створеною комісією), тоді всі витрати на такий ремонт сміливо відправляємо на субрахунок 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків».
  • Капітальні поліпшення, які виробляються у відповідності з п. 14 ПСБО 7. Такий ремонт апріорі повинен привести до збільшення суми майбутніх економічних вигід, очікуваних від використання ОЗ. Витрати підприємства такого роду капіталізуються, а вже потім включаються в первісну вартість об’єкта ОЗ. У бухгалтерському обліку підприємства бухгалтер робить наступні проводки: Дт 15 — Кт 20, 22, 66, 65, 63, 68, а потім Дт 10 – Кт 15.

Відповідно до п. 29 Методичних рекомендацій з обліку ОЗ №561, обов’язок щодо прийняття рішення про характер і ознаки ремонтних робіт, тобто фактично про те, як бухгалтер повинен враховувати проведення ремонтних робіт, покладено на керівника підприємства. Таким чином, керівник самостійно вирішує, на що спрямовані проведені роботи: на «підтримуючий» ремонт або капітальне поліпшення. Робить він це з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат. На практиці, прийняти таке рішення керівнику обов’язково допомагають спеціаліст відповідного профілю (головний інженер, начальник цеху або інша компетентна особа).

Приклади капітальних поліпшень ОЗ, наведені у п. 31 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку ОЗ №561. До таких поліпшень у Міністерстві фінансів вирішили віднести:

  1. модифікацію, модернізацію об’єкта ОЗ з метою подовження строку його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності;
  2. заміну окремих частин устаткування для підвищення якості продукції (робіт, послуг);
  3. впровадження більш ефективного технологічного процесу, що дозволить зменшити первісно оцінені виробничі витрати;
  4. добудову (надбудову) будівлі, що збільшить кількість місць (площу) будівлі, обсяги або якість виконуваних робіт (послуг) чи умови їх виконання.

Прикладом ремонтних робіт, спрямованих на підтримання об’єкта ОЗ в робочому стані, можна вважати будь-які роботи, які спрямовані на відновлення працездатності об’єкта ОЗ. Тобто проведені роботи, фактично, просто відновили робочий ресурс об’єкта ОЗ в первісному вигляді, ніяк його не поліпшивши кардинально.

Читайте також Облік безповоротної фінансової допомоги та безоплатно переданих товарів (робіт, послуг) у дарувальника з 2017 р.

Податковий облік проведення ремонтів і поліпшень ОЗ

Більшість українських бухгалтерів вже встигли звикнути до того, що у них весь податковий облік будується на даних бухгалтерського обліку, проте в даному випадку податковий облік буде мати деякі особливості, передбачені нормами ПКУ.

У загальному випадку, звичайно ж, якщо мова йде про поліпшення ОЗ, витрати на такі заходи будуть капіталізовані, а вплинути на фінансовий результат до оподаткування вони зможуть тільки вже через амортизацію поліпшених ОС.

Тут і з’являється перший нюанс, який викладено в пп. 138.1 м 138.2 ПКУ. Так, підприємства з річним доходом понад 20 млн. грн. згідно з цими пунктами ПКУ будуть визначати «амортизаційні» різниці щодо поліпшених ОЗ.

У випадку, коли мова йде про поточний ремонт, то такі витрати вплинуть на фінансовий результат так само, як і в бухобліку, тобто будуть відображені у складі поточних витрат звітного періоду.

Правда і тут не обійшлося без винятків. До таких винятків законодавець відніс ремонт невиробничих ОЗ. Так, підприємства з доходом понад 20 млн. грн. у рік з 01.01.2017 року збільшують свій фінансовий результат на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів. Така норма прямо міститься в п. 138.1 ПКУ.

Читайте також Особливості ведення трудових книжок на підприємства та у приватних підприємців

З усього вищевикладеного можна зробити цілком логічний висновок про те, що витрати на ремонт та поліпшення невиробничих ОЗ підприємство з річним доходом понад 20 млн. грн. не може враховувати при визначенні об’єкта обкладення податком на прибуток. Мало того, такі витрати можна враховувати не тільки у випадку, так би мовити, «прямого бухгалтерського відображення у складі поточних витрат звітного періоду. Якщо витрати на поліпшення невиробничого ОЗ капіталізовані, то опосередковано врахувати їх у зменшення фінансового результату теж не вийде. Адже відповідно до пп.138.3.2 ПКУ, витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих ОЗ не підлягають амортизації.

У висновку, хотілося б кілька слів сказати про ПДВ – обліку ремонтних операцій. Тут українське законодавство не містить спеціальних норм і порядків. Тобто якщо йдеться про підрядні ремонтні роботи, то податкова накладна з такої операції повинна бути складена і зареєстрована в ЄРПН. Цей документ дає право замовнику на податковий кредит. Природно, що якщо ОЗ використовується в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, компенсаційні ПДВ-зобов’язання нараховувати не потрібно.

За підтрикми: Якщо ви збираєтесь продавати квартиру, то вам потрібно зробити експертну оцінка квартири ціну на яку ви можете дізнатися за посиланням.

Ремонт і поліпшення основних засобів. Бухгалтерський і податковий облік
Оцініть статтю

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Send this to a friend