Реєстратори розрахункових операцій (РРО) від А до Я

Якими нормативно-правовими документами слід користуватися при застосуванні реєстраторів розрахункових операцій?

  1. ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (Закон «про РРО»).
  2. Постанова КМУ «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»» від 23 серпня 2000 №1336.
  3. Лист ДПА України від 24.12.2009, № 13432/6/23-7015/1445

Наказ ДПА України від 01.12.2000р. № 614, яким затверджено:
“Порядок подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок).” (Порядок подання звітності РРО).
“Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги)” (Порядок реєстрації, опломбування та застосування РРО)
«Положення про форму та зміст розрахункових документів»
«ПОРЯДОК реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок»

Що таке РРО?

Визначення цього терміну міститься у Законі «про РРО»: реєстратор розрахункових операцій — пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Що таке касовий апарат?

У Законі «про РРО» також наведено визначення цього терміну: електронний контрольно-касовий апарат — реєстратор розрахункових операцій, який додатково забезпечує попереднє програмування найменування і ціни товарів (послуг) та облік їх кількості, друкування розрахункових та інших звітних документів.
Таким чином, реєстратор розрахункових операцій – це більш широке поняття, а термін «касовий апарат» є його складовою.

Документальне оформлення операцій, що проводяться через РРО

 

Які основні документи використовуються при застосуванні РРО?

Розрахункова книжка (РК) – книжка, зареєстрована у ДПС, яка містить номерні квитанції, які видаються покупцям у визначених Законом «про РРО» випадках, коли не застосовуються РРО (наприклад, коли РРО зламався чи відключили електроенергію).
Книга обліку розрахункових операцій (КОРО) – зареєстрована у ДПС книга, яка містить щоденні звіти РРО.
Фіскальний звітний чек (Z-звіт) – щоденно друкується на РРО та зберігається у КОРО. Під час друкування фіскального звітного чека інформація про обсяг операцій заноситься до фіскальної пам’яті.
Фіскальний звіт — документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що застосовується для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, який містить дані про виконані операції з початку робочої зміни кассира.
Денний звіт — документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.
Контрольна стрічка – стрічка, в якій містяться копії всіх розрахункових документів.
Розрахунковий документ — документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів надрукований реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
X-звіт — денний звіт без обнулення інформації в оперативній пам’яті.
Періодичний звіт — звіт фіскальної пам’яті за будь-який період часу з початку експлуатації РРО.

Чи обов’язково видавати покупцю чек на товар?

Згідно пункту 15 статті 3 Закону «про РРО» особа, яка здійснює розрахунки у готівковій формі зобов’язана надавати покупцю чек, накладну або інший документ, що підтверджує перехід права власності на товар, тільки на вимогу такого покупця.
Звісно, це не звільняє продавця від проведення операції через РРО та роздруківки відповідних розрахункових документів відповідно до пункту 1 статті 3.

Як оформити повернення грошей за повернутий товар?

Порядок повернення коштів описаний у пунктах 4.7 та 4.8 Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО. Проведення через реєстратор розрахункових операцій операції повернення грошей покупцю може проводитися різними способами в залежності від технічних можливостей касового апарату:
шляхом реєстрації від’ємної суми, у разі забезпечення такої операції алгоритмом роботи РРО;
за допомогою операції «службова видача».
Забороняється повертати кошти за допомогою операції «сторно».
Якщо сума повернутих коштів перевищує 100 грн., то необхідно складати акт про видачу коштів, в якому зазначаються: дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар; відомості про товар; суму виданих коштів; номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару. Акт зберігається протягом трьох років.

Чи вважається реєстратором розрахункових операцій платіжний термінал, за допомогою якого покупці розраховуються банківськими картками?

Ні не вважається.

Чи слід пробивати фіскальний чек через РРО при розрахунках через платіжний термінал (інтрнет еквайринг)?

Так, при здійсненні розрахунків через платіжний термінал за допомогою банківської картки (Інтернет еквайринг), продавець зобов’язаний провести отриману суму коштів через РРО та видати покупцю розрахунковий документ.

Скільки треба зберігати книги обліку розрахункових операцій (КУРО), розрахункові книжки (РК), контрольні стрічки?

Згідно пункту 6 статті 3 Закону «про РРО» книги обліку розрахункових операцій та розрахункові книжки повинні зберігатися протягом трьох років після їх закінчення. Вимога зберігання контрольних стрічок міститься у пункті 11 статті 3.

Які документи повинні знаходитися у магазині біля касового апарату?

  1. Книга обліку розрахункових операцій (КОРО), зареєстрована на конкретний РРО.
  2. Використані контрольні стрічки за останніх три робочих дні.
  3. Поточна та остання використана розрахункові книжки.
  4. Реєстраційне свідоцтво РРО або його копія.
  5. Остання довідка про опломбування РРО або її копія.

Що треба робити з реєстратором розрахункових операцій вкінці кожного робочого дня?

  1. Скласти денний звіт.
  2. Роздрукувати Z-звіт та підклеїти його в книгу обліку розрахункових операцій (КОРО).
  3. На підставі інформації Z-звіту, заповнити КОРО.
  4. Здати виручку у касу підприємства.
  5. Виключити РРО.

Чи треба роздруковувати фіскальний звітний чек (Z-звіт) в неробочі дні?

Відповідь на це питання є у ЄБНЗ. У разі, якщо підприємство не здійснює діяльності у конкретні дні (вихідні, святкові), що підтверджується відповідним наказом по підприємству, то реєстратори розрахункових операцій не застосовуються та фіскальний звітний чек (Z-звіт) не роздруковується.

Чи обов’язково щоденно роздруковувати фіскальний звітний чек (Z-звіт) у разі якщо діяльність підприємства тимчасово призупинена?

Відповідь на це питання є у ЄБНЗ. Згідно пункту 9 статті 3 Закону «про РРО» суб’єкти господарювання, які застосовують реєстратори розрахункових операцій зобов’язані щоденно друкувати фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій. При цьому, будь якого звільнення від цього обов’язку у випадку тимчасового припинення діяльності підприємства, законом «про РРО» не передбачено.

Яким чином роздруковувати фіскальний звітний чек (Z-звіт), якщо підприємство працює 24 години на добу?

Фіскальний звітний чек (Z-звіт) повинен друкуватися щодня не пізніше 24 години. Детальну відповідь ДПСУ на це питання читайте тут.

Яким чином скасувати чек, вибитий внаслідок помилкового проведення коштів через РРО?

Скасувати помилково проведену через РРО суму можна двома способами:
1. Шляхом реєстрації від’ємної суми у разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків.
2. Видачі коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «службова видача».
Також треба скласти акт, де вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії СПД і зберігаються протягом 3 років. У разі відсутності у СПД бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги обліку розрахункових операцій. Докладніше про скасування помилково проведених через РРО коштів читайте у відповіді ДПСУ тут.

Чи можна повернути кошти готівкою через РРО у разі, якщо оплата товару здійснювалася за допомогою банківської картки через платіжний термінал?

На думку податкової служби – ні. Якщо сплата готівкою, то повертається тільки готівка. Якщо сплата у безготівковій формі, повернення коштів повинно здійснюватися також у безготівковій формі. Детальну відповідь ДПСУ читайте тут.

Особливості реєстрації та застосування РРО

 

Чи може підприємець зареєструвати РРО, якщо в нього немає офісу?

Ні, не може. У переліку документів, які обов’язково подаються при реєстрації реєстратора розрахункових операцій міститься такий документ, як дозвіл місцевого органу виконавчої влади на розміщення господарської одиниці (договір оренди, інший документ на право власності або користування господарською одиницею). Тобто, РРО без офісу зареєструвати неможливо.

Яким чином зареєструвати РРО, якщо місцезнаходження платника в одному місті (районі), а місце здійснення готівкових розрахунків в іншому?

Наприклад, підприємець (підприємство) зареєстрований та перебуває на обліку у м.Борисполі та має магазин у Печерському районі м.Києва. Як бути в цьому випадку?
Згідно пункту 2.2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО, касовий апарат реєструється у органі ДПС за місцезнаходженням (місцем проживання), тобто у м.Борисполі, та до початку використання береться на облік за місцем використання, тобто у Печерському районі Києва.
Реєстрація здійснюється не пізніше двох робочих днів з моменту подання, а взяття на облік у день подання документів. При взятті на облік треба надати реєстраційне посвідчення. В такому самому порядку здійснюється і реєстрація книг обліку розрахункових операцій а також розрахункових книжок.

Чи можна використовувати один касовий апарат в двох магазинах?

Ні, не можна. Згідно пункту 4.2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО, РРО може застосовуватись тільки в тій господарській одиниці, назва та адреса якої зазначені в реєстраційному посвідченні.

Що треба робити кожен день перед початком робочого дня та використання РРО?

1. Ввімкнути касовий апарат.
2. Перевірити правильність встановленої дати та часу.
3. Перевірити наявність чекової та контрольної стрічки.
4. Перевірити працездатність блокуючи пристроїв, пробити декілька нульових чеків (щоб перевірити чіткість та правильність друку).
5. Внести суму розмінної монети за допомогою операції «службове внесення».

Хто не зобов’язаний використовувати РРО?

 

Хто звільняється від застосування касових апаратів?

Випадки, у яких використовувати РРО не треба, прописані у статті 9 Закону. Головний випадок, про який треба сказати міститься у наступних пунктах:
пункт 1, відповідно до якого РРО не застосовується при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку;
пункт 6, відповідно до якого звільняються від застосування РРО підприємці платники єдиного податку.
Про інші випадки детально читаємо у статті 9.

Які СГД підпадають під визначення підприємств торгівлі та громадського харчування у розумінні п.1ст.9 Закону про РРО?

На це питання є відповідь у Єдиній базі податкових знань на офіційному сайті ДПСУ. Якщо статутом підприємства визначено основним видом діяльності торгівля або громадське харчування та проведення діяльності відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833 „Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення”, то дане підприємство відноситься до підприємств торгівлі або громадського харчування.

Чи поширюється дія норми п.1ст.9 Закону про РРО на діяльність ФОП на загальній системі оподаткування?

Ні, не поширюється. Норма вказаного пункту поширюється лише на підприємства, установи та організації.

Хто може здійснювати розрахунки із застосуванням КОРО та РК, але без застосування касового апарату?

Перелік таких осіб та умови, при виконанні яких можна не застосовувати РРО, прописані у Постанові КМУ «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»» від 23 серпня 2000 №1336.

Чи треба обов’язково проводити через касовий апарат орендну плату?

Тут питання спірне. Воно полягає в тому, чи є оренда послугою? Податкова служба вважає оренду послугою та вимагає від орендарів, щоб ті проводили орендну плату через РРО. Суди різних інстанцій притримуються іншої думки та не вважають оренду послугою, відповідно Закон «про РРО» на оренду не розповсюджується. Про позицію судів читайте у статті http://byhgalter.com/chi-ye-orenda-posl … -v-orendu/.
Проводити чи не проводити, кожен вирішує сам. Моя думка, краще все таки проводити, щоб не мати проблем з податковою службою.

Чи може підприємець платник єдиного податку проводити готівку через касовий апарат?

Підприємець платник єдиного податку не зобов’язаний застосовувати РРО, але має на це право. Згідно статті 13 Закону «про РРО» єдинник має право використовувати касовий апарат, який не переведений у фіскальний режим роботи. При цьому при виникненні спору з контролюючим органом щодо обсягу продажу, враховуються документи, що є продуктом цих власних реєстраторів розрахункових операцій.

Чи зобов’язана самозайнята особа при отриманні готівки використовувати реєстратор розрахункових операцій?

Ні, не зобов’язана. Відповідь на це питання є у ЄБНЗ на офіційному сайті ДПСУ. У Законі про РРО зазначено, що встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається. При цьому у статті 178 ПКУ, яка регулює діяльність самозайнятих осіб, вимоги щодо обов’язкового застосування касових апаратів самозайнятими особами не міститься.

Чи зобов’язаний ФОП платник єдиного податку, який продає товари за договором доручення з юридичною особою, застосовувати РРО?

Згідно статті 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя.
Ключові слова тут – від імені довірителя. Тобто, можна сказати, що коли платник єдиного податку реалізовує товар за договором доручення, фактично їх реалізовує довіритель, оскільки повірений діє від його імені. Відповідно, застосовувати РРО треба в обов’язковому порядку.

Звітність про використання реєстраторів розрахункових операцій

Звітність про використання РРО можна розділити на два види:
— звіт за формою №ЗВР-1.
— інформація, яка подається до податкової служби по дротових або бездротових каналах зв’язку (в цьому випадку звіт за формою №ЗВР-1 не подається).

Яким чином звітність про використання РРО подається в електронному вигляді по дротових або бездротових каналах зв’язку?

Докладніше про це можна почитати у цій статті на блозі http://byhgalter.com/zvitnist-rro-v-ele … di-ta-yak/ , а також у цій темі на форумі zvitnist-rro-v-elektronnomu-viglyadi-hto-koli-kudi-ta-yak-t343.html . Там є відповіді на основні питання.

В який термін подається звітність про застосування реєстраторів розрахункових операцій?

Згідно пункту 7 статті 3 Закону «про РРО» звітність про застосування РРО та розрахункових книжок подається до податкової служби не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.
Це правило не застосовується для суб’єктів господарювання, які подають інформацію по дротових чи бездротових каналах зв’язку. Вони звітують до ДПС за окремим порядком.

Яким нормативним документом затверджена форма звіту РРО, де скачати бланк?

Форма звіту про застосування реєстраторів розрахункових операцій затверджена Наказом ДПАУ від 01.12.2000р. № 614 “Порядок подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок).”. Форма звіту називається №ЗВР-1. Скачати бланк звіту можна тут. Також читайте статтю про особливості заповнення звіту про використання РРО http://byhgalter.com/zvit-pro-vikorista … o-vchasno/.

Яким чином подавати звітність, якщо у звітному періоді РРО ламався та розрахунки проводились із використанням РК?

У разі використання у звітному періоді розрахункових книжок, до місячного звіту за формою №ЗВР-1 додається довідка про використані розрахункові книжки, яка затверджена у додатку 1 до Порядку подання звітності з РРО.

До якої податкової служби подавати звіт за формою №ЗВР-1 у випадку застосування РРО в іншому місті?

Згідно пункту 5 Порядку подання звітності з РРО, щомісячний звіт подається до органу податкової служби за місцем реєстрації реєстратора розрахункових операцій, тобто до податкової служби за місцезнаходженням юридичної особи або місцем проживання фізичної особи – підприємця.

Чи треба подавати звіт про використання РРО, якщо у звітному місяці розрахункові операції не проводились?

Згідно пункту 1 Порядку подання звітності з РРО, звітність, пов’язана із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій подається незалежно від того, чи використовувався касовий апарат у звітному місяці чи ні.

Відповідальність за порушення законодавства у сфері РРО

 

Які штрафи чекають на платника податків при порушенні законодавства з питань РРО?

Штрафи прописані у статті 17 Закону «про РРО».

Порушення Штраф
1. Проведення через РРО операції на неповну суму вартості проданих товарів;
2. Непроведення операцій через РРО переведений у фіскальний режим роботи;
3. Невідповідність суми готівки на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті;
4. Нероздрукування розрахункового документа при проведенні операції.
Штрафи застосовуються протягом календарного року:
— вчинене вперше — 1 гривня;
— вчинене вдруге — 100 відсотків вартості товарів;
— кожне наступне порушення п’ятикратний розмір вартості товарів.
1. Невикористання у визначених Законом випадках розрахункової книжки (РК).
2. Використання незареєстрованої РК або порушення порядку її використання.
3. Незберігання РК протягом трьох років.
340 грн. (20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян)
Нероздруківка щоденного фіскального звітного чеку або його не зберігання 340 грн. (20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян)
Нероздруківка контрольної стріки або не створення її в електронній формі або її незберігання або спотворення даних у ній 170 грн. (10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян)
Проведення операцій через РРО без використання попереднього програмування 85 грн. (5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян)
Порушення порядку проведення операцій через каси підприємств у випадках, передбачених пунктом 1 статті 9 170 грн. (10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян)
Використання РРО, до програмного забезпечення якого самовільно внесені зміни 1700 грн. (100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян)

 

Яким чином податкова служба перевіряє правильність застосування реєстраторів розрахункових операцій?

Податкова служба має право проводити фактичну перевірку відповідно до статті 80 Податкового кодексу. Вона проводиться без попередження платника податків.
Також, питання правильності застосування реєстраторів розрахункових операцій та своєчасності оприбуткування готівки може досліджуватися під час планових та позапланових перевірок.

Коли слід чекати податкової перевірки правильності застосування реєстраторів розрахункових операцій?

Майже сто відсотків після того, як не видати чек на вимогу покупця. Такий покупець має право написати скаргу у податкову службу. Після отримання скарги, у податкової служби з’являються законні підстави для початку проведення фактичної перевірки відповідно до пункту 80.2.3 Податкового кодексу.

Що робити, коли РРО зламався, знаходиться в ремонті, або відключили електроенергію?

Порядок дій у цьому випадку прописаний у статті 5 Закону «про РРО». Розрахунки можна здійснювати за допомогою:
книги обліку розрахункових операцій (КОРО) та розрахункових книжок (РК);
або зареєстрованого резервного РРО.
Але цей період не повинен перевищувати 72 години (7 робочих днів).
Згідно пункту 4.9 Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також у відповідності до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) — за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ, після чого слід виконати Z-звіт. При потребі виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

Коментарі

varshin » 16 дек 2012, 16:59

якщо я планую закрити магазин на день-два, то як в такому випадку робити щоденні звіти по рро?

bykashka » 17 дек 2012, 13:45

Чи обов’язково щоденно роздруковувати фіскальний звітний чек (Z-звіт) у разі якщо діяльність підприємства тимчасово призупинена?

Відповідь на це питання є у ЄБНЗ. Згідно пункту 9 статті 3 Закону «про РРО» суб’єкти господарювання, які застосовують реєстратори розрахункових операцій зобов’язані щоденно друкувати фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій. При цьому, будь якого звільнення від цього обов’язку у випадку тимчасового припинення діяльності підприємства, законом «про РРО» не передбачено.

Позиція податкової служби — треба робити все одно звіт щоденно у робочі дні.

 

talkoigor » 18 фев 2013, 09:28

Чи слід пробивати фіскальний чек через РРО при розрахунках через платіжний термінал (інтрнет еквайринг)?
Так, при здійсненні розрахунків через платіжний термінал за допомогою банківської картки (Інтернет еквайринг), продавець зобов’язаний провести отриману суму коштів через РРО та видати покупцю розрахунковий документ.

Може хто стикався.
Замовлення формується в інтернеті, наприклад сьогодні, оплата карткою також, а кошти поступають через день і в цей день формуються видаткові накладні. Коли потрібно проводити операцію ч/з РРо. По суті зрозуміло, що оплата була здійснена у день замовлення, але цього не видно персоналу до моменту надходження коштів на поточн.рахунок. Якщо слідувати логіці, що проводити операцію ч/з РРО потрібно в день здійснення платежу, то як тоді це робити, якщо покупець здійснив оплату скажімо в неділю в нуль годин 20 хвилин.
Допоможіть розібратися.
Дякую.

 

Iska » 29 мар 2013, 14:09

Подскажите, если РРО снимается с учета, необходимо ли дальше сохранять контрольную ленту?

Євгенія1974 » 03 апр 2013, 09:19

Дуже потрібна відповідь на запитання Сообщение talkoigor »

sels212 » 30 апр 2013, 09:15

Подскажите пожалуйста! При заполнении книги КУРО когда закончился месяц была пропущена ОДНА строка для записи нового месяца, а на другой рядом странице было пропущено две строки, налоговая проверка сказала что это ошибка и сумма считается не оприходованной, так ли это?

Мария Игоревна » 30 апр 2013, 11:30

ТОВ — юридическое лицо на едином налоге 5% (4 группа) имеет право торговать (магазин тканей) за наличные без использования РРО? В ст. 6 п. 6 Закона говорится только про ФОП(

byhgalter » 30 апр 2013, 13:38

sels212, а какая именно сумма считается непориходованной? Вы же не пропустили день и не не записали сумму, которая у вас прошла по РРО. Все суммы есть в КУРО. Какая сумма считается неоприходованной?

byhgalter » 30 апр 2013, 13:39

Мария Игоревна, не имеет. Можно только услуги предоставлять. Продавать товары конечному потребителю без РРО нельзя.

Кайрас » 03 июн 2013, 14:46

Доброго времени суток. Подскажите, пожалуйста, может ли компания, которая ставила мне РРО, отключить его? Интересует чисто технологический момент, возможно ли отключение дистанционно? Учитывая, что карточку для интернета я покупаю сам, интернет — провайдер у меня — это мобильная сеть. Если я их не пущу в свою точку продажи, как-то они могут произвести отключение?

byhgalter » 04 июн 2013, 06:36

О такой возможности не слышал. А в чем проблема? Почему не хотите пускать?

 

LuciferZloy » 26 ноя 2013, 11:04

Обязательно выбивать нулевой чек в начале смены и делать инкассацию в конце рабочей смены (служебную выдачу) наличных с РРО? Так как на вопросы отвечает компетентный специалист, может можно составить список основных требований (по типу инструкции) к проведению расчетных операций (с начала и до конца рабочей смены).

 

byhgalter » 28 ноя 2013, 20:47

В порядке проведения расчеты операций написано, что если изъятие наличности из кассы делается в период после отчета и до проведения первой расчетной операции после такого z отчета, то делать служебную выдачу не обязательно. В какой статье не помню. Нет возможности посмотреть.

 

Belosnejka » 27 янв 2014, 10:56

Подскажите пожалуйста! В продмагазине (рознич. торг.) неправильно внесли «Службове внесення» вместо 27,34грн — 2700,00грн, как теперь правильно поступить?

Lybika » 12 май 2014, 03:01

Подскажите, пожалуйста, если резервный РРО работал только часть месяца, ЗВР-1 отправлять нужно? (Электронная отчетность автоматически идет на налоговую)

 

Natalya.Litvinova » 01 июл 2014, 17:47

какой штраф за не снятие отчета по кассе на котрой целый день пробивались продажи? И на кого штраф распределяется?

 

innel » 12 май 2015, 21:31

що робити якщо доходи в річній декларації більші за доходи пробиті по РРО??

 

sapan10 » 12 июн 2015, 07:54

Помогите, пожалуйста, с ответом на вопрос. Если есть ТОВ на общей форме, что производит продукты питания и доставляет их физическим лицам. Во всех случаях обязательно использовать РРО, или только при достижении граничного оборота в 200 тис. грн?

 

Elena.Degurko » 30 июн 2015, 06:23

Был сделан 510 и 501 отчеты в конце рабочего дня. После этого сделано еще раз служебное внесение и служебная выдача (инкассация) и еще раз сделаны 510 и 501 отчеты. Можно ли так поступать?

pvks » 11 апр 2016, 07:58

Доброго дня. Така проблема по РРО:
-07.04.2016 року наш апарат видав помилку, я з якою 7.04.16 року ми відправили виробнику на перепрошивку.
-11.04.2016 року приїхав наш рідний MGN707-TS з сервісу з х-звітом. Z-звіт нам не зробили.
На момент поломки в РРО проводилась операція і чек розпечатало наполовину, а сьогодні 11.04.16 року фіскальний чек за 04.04.16 року, половина якого вийшла з РРО 07.04.2016 розпечатвся повністю вже 11.04.2016.
І тепер проблема нема z-звіту, є два чека на одну суму…По ідеї ця сума подвоїлась в податкову.
Прибуткових чеків у нас немає і запасного апарата у нас немає…
По закону має бути Z-звіт, чи можна його ще напечатати чи вже нема смислу?
Як бути з чеками???
Як вщзагалі бути з поломкою і чи сервіс мав зробити зетку.
Дякую

pvks » 11 апр 2016, 08:01

pvks, Як це все тепер можна вирішити і як працювати далі щоб було згідно законодавства???

nadia505 » 24 ноя 2017, 07:53

Доброго дня! ТзОВ єдинник 3 група без пдв здійснює кілька видів діяльності. Чи можна зареєструвати касовий апарат за місцем реєстрації СТО(станції тех.обслуговування), але направляти відвідувачів з бані (відпочинковий комплекс) до СТО для розрахунку по касавому апарату??? Чи це законно? Чи повинні бути 2 касові апарати на 2 місцях? дякую

Реєстратори розрахункових операцій (РРО) від А до Я
Оцініть статтю

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

MAXCACHE: 0.59MB/0.00044 sec