Податки > Бухгалтерський облік > Практика створення та використання резерву відпусток

Практика створення та використання резерву відпусток

Дмитрий Дрючин

Дмитрий Дрючин

Практикуючий бухгалтер та сертифікований аудитор. Із задоволенням відповім на ваші питання у коментарях до моїх статей.

Зовсім недавно в житті українських бухгалтерів з’явилося зовсім нове, але порядком забуте поняття резервів, а зокрема резерву на оплату відпусток працівників. Актуальність питань, пов’язаних із створенням і використанням резервів тепер навряд чи втратить актуальність, оскільки розмір такого резерву прямо впливає на розмір оподатковуваного прибутку. У даній консультації ми вирішили зібрати найбільш гострі практичні питання, з якими стикаються українські бухгалтери. Ну а якщо ви хочете довірити питання розрахунку резерву кому небудь іншому, ви можете скориститися послугами бухгалтера.

Для кого створення резерву відпусток є обов’язковим?

Український законодавець двічі в національних стандартах бухгалтерського обліку вказав на необхідність створення резервів для оплату відпусток. Така законодавча норма міститься у пункті 7 П(С)БО 26 «виплати працівникам», а також пункті 13 П(С)БО 11 «Зобов’язання». Крім цього, Міністерство фінансів України зовсім недавно висловило аналогічну позицію у своєму листі від 09.06.2006 р. №31-34000-20-25/12321. Тому резерви на оплату відпусток повинні створювати практично всі українські бухгалтери, які нараховують зарплату своїм співробітникам, але, як і в будь-якому іншому правилі, тут теж існують свої винятки.

Читайте також Особливості створення резерву відпусток

Для того, щоб дізнатися, хто ж потрапив у привілейоване становище і має право резервів не створювати, звернемося до пункту 8 розділу П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва». Там, зокрема, йдеться, що резерви на оплату відпусток можуть не створювати:

  • Суб’єкти підприємництва, які відповідно до частини 3 статті 55 ГКУ, віднесені до розряду мікро підприємств. Нагадаємо, що ГК містить лише два критерії, за якими те чи інше підприємство можна відносити до розряду мікропідприємництва. Це середньооблікова чисельність працівників, яка за останній рік не повинна перевищувати 10 осіб, а так само річний дохід підприємства, який повинен знаходитися в межах суми, еквівалентній 2 млн. євро за середньорічним курсом НБУ.
  • Юридичні особи – платники єдиного податку. Зрозуміло, що такі платники можуть перебувати лише у третій групі платників єдиного податку.

Тут потрібно акцентувати увагу наших читачів на те, що законодавець не забороняє цим категоріям платників створювати резерви на оплату відпусток, а вирішує їх не створювати. Проте в незалежності від того, яке рішення прийме платник, він повинен закріпити його в наказі про облікову політику на відповідний рік.

Є ще одна категорія платників, яка теж нараховує і виплачує відпускні, однак резервів на ці виплати може не створювати. Я кажу про приватних підприємців, які використовують працю найманих працівників, в незалежності від обраної ними системи оподаткування. Дана норма прямо ніде не міститься в українському законодавстві, однак логічно випливає з положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки стандарти бухгалтерського обліку обов’язкові для застосування лише тими суб’єктами господарювання, які зобов’язані вести бухгалтерський облік. Згідно з частиною 1 статті 2 вищевказаного Закону приватні підприємці не належать до тих, хто зобов’язаний вести бухгалтерський облік своєї діяльності.

У чому полягає суть створення резервів на підприємстві

Суть створення будь-якого резерву – це передбачити і спланувати майбутні витрати, які підприємство обов’язково понесе в тому чи іншому звітному періоді. Оскільки сьогодні ми говоримо про резерв на оплату відпусток, то за рахунок цього резерву підприємство в майбутньому буде компенсувати свої витрати на оплату всіх видів відпусток, передбачених Законом України «Про відпустки», виплати компенсації за невикористані дні відпусток, а також ЄСВ, який нараховуватиметься на ці виплати.

Читайте також Особливості створення резерву відпусток. Частина 2

Звертаємо Вашу увагу на те, що в резерв можна включити тільки суми ЄСВ, які будуть нараховані на відпускні. Окремого резерву для ПДФО та військового збору створювати не потрібно, оскільки платником цих податків є сам співробітник, вони утримуються та сплачуються за рахунок співробітника і надалі не потрапляють у витрати підприємства.

Згідно з абзацом 7 пункту 13 ПСБО 11 «Зобов’язання» вся сума створеного резерву на оплату відпусток включається у витрати підприємства бухгалтерськими проводками Дт 23, 91,92, 93, 94 Кт 471. Коли приходить пора нараховувати та виплачувати відпускні, бухгалтер повинен зробити проводку Дт Кт 471 661 в частині нарахованих відпускних або компенсації за невикористані дні відпустки, а також Дт 471 Кт 651 в частині нарахованого на суми відпускних або компенсації ЄСВ.

Оскільки згідно з загальноприйнятими правилами бухгалтерського обліку дебетового сальдо на рахунку 471 бути не повинно, то на практиці цілком можливі ситуації, коли створеного резерву відпусток не вистачає на покриття всіх нарахованих відпусток або компенсацій. Тоді різницю між фактично нарахованими відпускними і сумою раніше створеного резерву на оплату відпусток бухгалтеру необхідно включити у витрати поточного періоду проводкою Дт 23, 91, 92, 93, 94 Кт 661, 651.

Таким чином, розмір створеного резерву на певну дату (як правило, вона збігається з черговою датою подання фінансової звітності) підлягає обов’язковому коригуванню. У разі необхідності резерв може бути як збільшений, так і зменшений шляхом сторнування раніше відображених витрат на створення такого резерву.

Читайте також Створення резерву відпусток. Розразхунок щомісячних відрахувань, бухгалтерський та податковий облік

Зверніть увагу на те, що як створення, так і подальше використання резерву на оплату відпусток не потребує відображення в обліку ніяких податкових різниць згідно з нормами ПКУ.

Способи створення резерву на оплату відпусток

Відразу хочеться сказати, що чіткого алгоритму, прописаного в українському законодавстві, для створення резерву відпусток не існує.

У загальному випадку, законодавець пропонує визначати місячну суму резерву на оплату відпусток шляхом множення фактичного місячного фонду оплати праці на коефіцієнт резервування. Сам же коефіцієнт резервування повинен вийти як приватне від ділення річної планової суми відпускних і загального планового фонду оплати праці (звичайно ж, без обліку відпускних).

Для визначення загального планового фонду оплати праці досить скористатися штатним розписом підприємства на відповідний рік. Тут можете знайти інформацію про всіх складових фонду оплати праці на підприємстві. Я кажу про основну і додаткову заробітну плату, компенсаційні і заохочувальнфі виплати. Причому треба врахувати, що якщо на підприємстві не планується істотного збільшення фонду оплати праці, то коефіцієнт резервування можна розрахувати один раз на рік (далі він просто не зміниться). У разі якщо керівництво підприємства планує підвищувати оклади співробітників, то це вимагає від бухгалтера щомісячного розрахунку коефіцієнта резервування.

Читайте також Податок на прибуток: особливості заповнення окремих розділів і подачі декларації за 2015 рік

Однак протягом року підприємство вже не може спиратися на планові показники, а змушений оперувати фактичними витратами на оплату праці своїх співробітників. Це і призводить до необхідності постійного контролю за залишком суми резерву на оплату відпусток, а також відповідного його коригування у разі необхідності.

Чіткого періоду, протягом якого раніше створений резерв на оплату відпусток повинен бути відкоректований (приведений у відповідність з фактичними показниками) в українському законодавстві немає, тому тут вибір цілком за бухгалтером підприємства. Однак пам’ятайте, що у пункті 18 П(С)БО 11 «Зобов’язання» наказує робити перерахунок резерву відпусток на кожну дату складання балансу. Якщо ж ми звернемося до пункту 8.2 розділу III Положення №879, то тут пропонується проводити щорічну інвентаризацію резерву на оплату відпусток за станом на кінець календарного року, тобто 31 грудня відповідного року.

Наступного разу торкнемося не менш важливих питань, пов’язаних з відповідальністю за нестворення резерву на оплату відпусток, з’ясуємо, що робити з резервами відпусток, які створювалися в попередніх роках і як себе потрібно поводити, якщо резерв відпусток взагалі не створювався.

Практика створення та використання резерву відпусток
Оцініть статтю

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Send this to a friend