Податки > Єдиний соціальний внесок > Понижуючий коефіцієнт з єдиного соціального внеску. Хто має право, як отримати і розрахувати?

Понижуючий коефіцієнт з єдиного соціального внеску. Хто має право, як отримати і розрахувати?

Дмитрий Дрючин

Дмитрий Дрючин

Практикуючий бухгалтер та сертифікований аудитор. Із задоволенням відповім на ваші питання у коментарях до моїх статей.

При поддержке: При должно подходе балкон вашей квартиры может стать полноценной комнатой, в которой можно не только что то хранить. Смотрите здесь балконы фото и вы узнаете, во что может превратиться обычный балкон если доверить его профессионалам.

Оптимізація оподаткування – це одне з найперших завдань, які вирішують усі власники будь-якого бізнесу в Україні. В умовах глибокої економічної кризи і не стабільної роботи економіки це питання тільки отримує додаткову актуальність. Як відомо, податки на заробітну плату, які сплачує роботодавець в Україні, визнані одними з найбільших у світі, мова, звичайно, йде про ЄСВ. Керівництво країни декларує боротьбу з тіньовими зарплатами, проте мало що робить реально в цьому напрямку. У 2015 році була зроблена спроба зменшити податковий тягар на роботодавців, шляхом застосування понижуючого коефіцієнта. Про те, як це зробити на практиці, а також вигідно це чи ні, розберемося в цій статті.

На нашому сайті вже є деякі статті про понижуючий коефіцієнт ЄСВ, з якими варто ознайомитися:

Нормативна база

Почнемо, як завжди, з нормативної бази, якою в даному випадку є Закон України від 02.03.2015 року № 219-VIII «ПРО внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці)». Він набрав чинності 13 березня 2015 року і передбачає можливість застосування понижуючого коефіцієнта тими платниками податків, які були створені або почали фінансово-господарську діяльність в 2014 році.

Розмір понижуючого коефіцієнта (максимальний і мінімальний)

Максимальний розмір понижуючого коефіцієнта на 2015 рік для платників податків, які вирішили «детінізувати» зарплати– 0,4. Однак понижуючий коефіцієнт може бути іншим, він визначається за формулою, яку ми наведемо нижче.

Потрібно врахувати, що з 2016 року при нарахуванні зарплати та інших винагород платники податку, які підпадають під сферу дії Закону, будуть застосовувати коефіцієнт 0,6.

Умови для застосування понижуючого коефіцієнта

Для застосування понижуючого коефіцієнта від платника податків вимагається дотримання таких умов:

  • Збільшення бази оподаткування ЄСВ у розрахунку на одну застраховану особу у звітному місяці 2015 року – на 20 і більше відсотків.
  • Щоб після застосування понижуючого коефіцієнта середній платіж по ЄСВ на одну застраховану особу в 2015 році складав суму не менше, ніж середній платіж по ЄСВ на одну застраховану особу в 2014 році.
  • Кількість застрахованих осіб, по яким нараховані виплати, не перевищувала 200% середньомісячної кількості застрахованих осіб платника податків за 2014 рік.

Як видно з умов застосування понижуючого коефіцієнта (далі — ПК), підприємства, створені в 2015 році, а також підприємства, які не нараховували зарплату співробітникам у 2014 році (не вели діяльність), використовувати ПК для зниження навантаження на фонд оплати праці не зможуть. Однак якщо навіть в деяких місяцях 2014 року зарплата на підприємстві нараховувалася, такий суб’єкт має право скористатися ПК при дотриманні всіх інших умов.

Де взяти вихідні дані для розрахунку понижуючого коефіцієнта?

Насамперед, потрібно пам’ятати, що навіть при багаторазовому збільшенні середнього розміру заробітної плати співробітника в 2015 році понижуючий коефіцієнт не може бути менше 0,4. Розрахований коефіцієнт і розмір (ставка) єдиного внеску, згідно з роз’ясненнями ГФС, зазначаються з трьома знаками після коми.

При розрахунку понижуючого коефіцієнта показники за 2014 рік визначаються на підставі звітності платника єдиного внеску, поданої у відповідності з вимогами Закону № 2464. Тут мова йде про щомісячні звіти по ЄСВ, які подавалися в фіскальну службу за місцем реєстрації.

У той же час Законом № 219 визначено, що понижуючий коефіцієнт застосовується не тільки до зарплати працівників, оформлених за основним місцем роботи, але і при нарахуванні заробітної плати фізичним особам не за основним місцем роботи (сумісникам). На це прямо вказується в листі ГФС України прот 23.03.2015 року № 9843/7/99-99-17-03-01-17 «Про надання роз’яснень».

До яких ставок ЄСВ понижуючий коефіцієнт не застосовується

На жаль, не всі категорії роботодавців зможуть скористатися понижуючим коефіцієнтом. Закон №219 забороняє застосування понижуючого коефіцієнта до ставок ЄСВ у наступних випадках:

  • для платників, які виплачують грошове забезпечення (34,7 %);
  • ставкою ЄСВ для підприємств, установ, організацій для працюючих інвалідів (8,41%);
  • ставкою ЄСВ для підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС (5,3 %);
  • ставкою ЄСВ для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів (5,5 %);
  • ставок єдиного внеску у вигляді утримання (3,6 %, 6,1%, 2,6 %, 2 %, 2,85 %).

Формула для розрахунку понижуючого коефіцієнта та інші необхідні показники

Для розрахунку понижуючого коефіцієнта застосовуємо наступну формулу:

(коефіцієнт) = СмБН(зл)2014 / БН(зл), де

СмБН(зл) 2014 — це середньомісячна база оподаткування на одну застраховану особу в 2014 році. Включає в себе суму нарахованої зарплати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, на яку нараховується єдиний внесок, поділений на кількість звітних місяців платника податків у 2014 році і поділена на середньомісячну кількість застрахованих осіб платника податків за 2014 рік (Смя (зл)2014).

БН (зл) – база нарахувань єдиного внеску на одну застраховану особу на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) або винагороду за цивільно-правовим договором, — сума нарахованої зарплати, винагород за виконану роботу (надані послуги) і т. п., поділена на кількість застрахованих осіб платника податків у звітному місяці 2015 року, за яким нараховані виплати.

СмК (зл) 2014 (середньомісячна кількість застрахованих осіб платника податків за 2014 рік) — це сумарна кількість застрахованих осіб, яким нараховані виплати в кожному місяці в 2014 році, поділена на кількість звітних місяців платника в 2014 році;

СмП (зл) 2014 (середньомісячний платіж на одну застраховану особу у звітному місяці в 2014 році) — це сума нарахованого єдиного внеску — 2014 за кількість звітних місяців платника в 2014 році, поділена на середньомісячну кількість застрахованих осіб платника податків за 2014 рік(Смя (зл) 2014);

СП (зл) м (середній платіж на одну застраховану особу у звітному місяці) — це сума нарахованого єдиного внеску у звітному місяці в 2015 році, поділена на кількість застрахованих осіб у звітному місяці 2015 року, яким нараховані виплати.

Використовуються дані з урахуванням кількості звітних місяців в 2014 році, тобто, у разі, якщо платником єдиного внеску здійснено нарахування заробітної плати чи винагороди за цивільно-правовими договорами хоча б в одному місяці 2014 року і дотримуються умови, визначені Законом № 219, він має право застосувати понижуючий коефіцієнт. У разі застосування коефіцієнта платник здійснює розрахунки показників пропорційно кількості звітних місяців 2014 року.

Доцільність застосування понижуючого коефіцієнта

Не дивлячись на формули і показники, можна однозначно стверджувати, що підприємство, що бажає вивести з тіні реальні доходи працівників, стане сплачувати більші внески, ніж раніше. По-перше, базовою умовою застосування понижуючого коефіцієнта ЄСВ є збереження розміру середнього платежу по ЄСВ на одну застраховану особу не нижче рівня 2014 року. По-друге, коефіцієнт зменшує тільки нарахування ЄСВ на фонд оплати праці, проте зростуть відрахування, які утримуються з нарахованої зарплати (ЄСВ 3,6%, ПДФО, військовий збір). Тим не менш, порівнювати суми податкових втрат» слід не з платежами в бюджет в 2014 році, а з реальними витратами на виведення зарплат у «конвертах», тобто з втратами на переведенні в готівку грошових коштів, і, звичайно, ризиками, які пов’язані з такими операціями.

Про те, як на практиці розрахувати і застосувати понижуючий коефіцієнт на конкретному цифровому прикладі поговоримо в наступній публікації на цю тему.

Понижуючий коефіцієнт з єдиного соціального внеску. Хто має право, як отримати і розрахувати?
Оцініть статтю

One Response to Понижуючий коефіцієнт з єдиного соціального внеску. Хто має право, як отримати і розрахувати?

  1. Анатолий:

    Прошу Вас указать как правильно заполнить
    Таблиця 1. Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичними особами — підприємцями годовой отчет:
    (ФОП с НДС на общей системе налогообложения)
    в графу 3 (вносить ли отрицательные значения из графы 2 или заменять 0 нолями,как рекомендует налоговая, при этом по году сумма нарахованного ЕСВ более 50% (23053грн) (доход за год 43039-сумма за 12месяцев, с отрицательными значениями по нескольким месяцам)

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Send this to a friend