Податки > Інші податки та збори > Податок на нерухоме майно, відмінне від земельних ділянок. Платники, строки і порядок сплати

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельних ділянок. Платники, строки і порядок сплати

Олег Гоцуляк

Олег Гоцуляк

Консультант. Автор статей з бухгалтерського та податкового обліку. З радістю відповім на ваші питання у коментарях.

При поддержке: Столкнулись с прессингом со стороны банка и не знаете что делать? Ответ на этот вопрос вам даст сайт http://spasfinans.ru/forum-kluba.html где собираются люди, которые столкнулись с банковскими проблемами. Возможно, ваша ситуация уже рассматривалась. Переходите на сайт.

Податок на нерухоме майно є одним з видів «майнових» податків. Відповідно до положень Податкового кодексу (ст. 266.1), платниками цього податку є як юридичні, так і фізичні особи, включаючи нерезидентів, які володіють об’єктами житловий або нежитловий нерухомості.

Слід зазначити, що, якщо власниками такої нерухомості є кілька осіб (спільна часткова або спільна сумісна власність), то зобов’язання по сплаті податку покладаються на таких осіб:

  • На кожного з власників, якщо нерухомість є спільною частковою власністю.
  • Одного з власників (визначається за згодою інших власників), якщо нерухомість перебуває у спільній власності кількох власників, частка кожного з яких не виділена в натурі (за умови, що інше не визначено в судовому порядку).
  • На кожного з власників, якщо нерухомість є їх спільною сумісною власністю, але частка кожного виділена в натурі.

Читайте також Сплата податку на доходи з фізичних осіб (ПДФО), отриманого при продажу (обміні) рухомого майна

У відповідності зі ст. 266.2.2 ПКУ, окремі види нерухомості не підлягають оподаткуванню, а саме:

1. Об’єкти нерухомості (житловий або нежитловий), власниками яких є:

  • Органи місцевого самоврядування або державної влади.
  • Організації і установи, створені органами місцевого самоврядування або державної влади, фінансування яких здійснюється з місцевого або державних бюджетів, які мають статус неприбуткової організації;
  • діти-сироти;
  • діти-інваліди, які виховуються матерями-одиначками (не більше 1-го об’єкта житлової нерухомості на 1-ну дитину);
  • діти, батьки яких були позбавлені батьківських прав.

2. Будівлі та споруди, розташовані в зонах обов’язкового відчуження (відселення).

3. Сімейного типу, дитячі будинки та гуртожитки.

4. Житлова нерухомість, визнана непридатною для проживання рішенням рад органів місцевого самоврядування (міських, сільських і селищних).

5. Об’єкти житлової нерухомості, що відноситься до малих архітектурних форм, які суб’єкти підприємницької діяльності, що відносяться до категорії малого чи середнього бізнесу, використовують в процесі своєї фінансово-господарської діяльності.

6. Будівлі промислового призначення (включаючи складські приміщення, цехи і корпуси промислових підприємств).

7. Будівлі і споруди, що безпосередньо використовуються сільгоспвиробниками в процесі їх основного виду діяльності.

8. Будівлі і споруди, власниками яких є організації інвалідів (або підприємства).

9. Об’єкти нерухомості, що належать релігійним організаціям.

10. Будівлі і споруди загальноосвітніх та дошкільних дитячих закладів.

Читайте також Про порядок оподаткування господарських операцій з земельними ділянками

Порядок визначення бази оподаткування

База оподаткування податком на нерухомість – це загальна площа об’єкта нерухомості, що обчислюється в квадратних метрах.

Юридичні особи розраховують базу оподаткування самостійно, у прив’язці до загальної площі кожного належного їм об’єкта. Підставою для обчислення бази оподаткування для юридичних осіб є документи, що визначають їх право власності на об’єкт нерухомості.

Для фізичних осіб база оподаткування обчислюється органом ДФС. Підставами для обчислення є один із нижченаведених документів:

  • дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
  • оригінал документа, що визначає право власності.

Якщо в якості платника податку виступає фізична особа, то база оподаткування у податковому періоді підлягає зменшенню:

  • для квартир (незалежно від їх кількості) – на 60 м2;
  • для житлових будинків (незалежно від їх кількості) – на 120 м2;
  • якщо у власності платника податку перебувають кілька різних типів житлової нерухомості (і будинок, квартира) – на 180 м2;

До компетенції міських, сільських і селищних рад належить встановлення пільг щодо сплати даного виду податку. Пільги фіз. особам не передбачені щодо наступних категорій нерухомості:

  • на нерухомість, площа якої перевищує в п’ять і більше разів розмір неоподатковуваної площі (затверджується рішенням місцевого органу самоврядування).
  • щодо об’єктів нерухомості, яка використовується платником податку в цілях отримання доходів (здача у найм, підприємницька діяльність тощо).

Читайте також Про порядок сплати збору в пенсійний фонд при придбанні легкового автомобіля

Про ставки податку на нерухомість

Встановлення ставок податку є прерогативою органів місцевого самоврядування (сільських, міських і селищних рад). Ставка встановлюється з урахуванням наступних обставин:

  • тип нерухомості;
  • її розташування (зональність).

Ставка податку не може перевищувати 3% від мінімального розміру зарплати (встановлюється на початок звітного року) за кожен квадратний метр загальної площі нерухомості.

У Податковому кодексі (ст. 123.3.5) визначено, що якщо місцевий орган територіального самоврядування не прийняв (прийняв несвоєчасно) рішення про встановлення ставок податку, слід застосовувати мінімальні ставки, які встановлені у цій статті.

Слід зазначити, що (як це часто трапляється) у ДФС на цей рахунок є своя думка. Так, у своєму листі (№27547/10/28-10-06-11 від 23.12.2015 міжрегіональне управління ДУ ДФС повідомляє, що в тому випадку, якщо місцевим органом територіального самоврядування не було прийнято рішення про встановлення ставок податку на поточний рік, то застосовується ставка в розмірі 0%.

Розрахунок та сплата зобов’язань з податку на нерухомість

В якості податкового (звітного) періоду береться календарний рік.

Особливості адміністрування податку юридичними особами:

В обов’язки юридичних осіб входить самостійне обчислення суми податку станом на 1 січня поточного (базового) року. Декларація з поквартальною розбивкою нарахованих зобов’язань з податку на нерухомість представляється в податковий орган за місцем розташування об’єкта нерухомості до 20 лютого базового року.

Читайте також Як сплачувати збір на обов’язкове пенсійне страхування з операцій з нерухомістю

Щодо новоствореного (знову введених протягом року об’єктів) строк подання декларації становить тридцять календарних днів з моменту виникнення права власності на такий об’єкт нерухомості.

У разі переходу прав від одного власника іншому, обчислення податку відбувається у наступному порядку:

  • попереднім власником – податок нараховується з 1 січня звітного року по перше число місяця, в якому відбулося відчуження;
  • новим власником – з першого числа місяця виникнення права власності і до кінця звітного року.

Сплата податку здійснюється поквартально (авансові внески сплачуються до 30-го числа наступного місяця) за місцем знаходження об’єкта нерухомості.

Порядок адміністрування для фізичних осіб:

Обчислення зобов’язань фізичних осіб здійснюється територіальним податковим органом за місцем реєстрації (податкової адреси) такої фізичної особи. Повідомлення-рішення з платіжними реквізитами та розрахунком суми платежу надсилається платнику за місцем його реєстрації (податковою адресою) до 1 липня базисного (звітного) року.

Читайте також Про порядок сплати збору на обов’язкове пенсійне страхування при купівлі іноземної валюти

За об’єкти, право власності на які виникло у платника протягом звітного року, сплата податку здійснюється з місяця виникнення такого права. Повідомлення-рішення надсилається платникові податковим органом за місцем його реєстрації (проживання) після того, як була отримана інформація про виникнення у фізичної особи права власності на новозбудований об’єкт нерухомості. Крім того, податковий орган за місцем реєстрації (проживання) платника податків зобов’язаний у десятиденний термін повідомити податковий орган за місцем розташування нерухомості про направлених їм платнику повідомлення-рішеннях.

Для фізичних осіб-нерезидентів:

Обов’язки з нарахування зобов’язань і відправлення повідомлень-рішень фізичним особам-нерезидентам покладені на територіальний податковий орган за місцем знаходження об’єкта нерухомості.

Сплата податку здійснюється протягом 60-ти днів з моменту отримання повідомлення-рішення також за місцем розташування об’єкта нерухомості. Слід зазначити, що для фізичних осіб (як резидентів, так і нерезидентів) в законодавстві передбачена можливість сплати податку через каси селищних і сільських рад.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *