Податки > Бухгалтерський облік > Особливості створення резерву відпусток

Особливості створення резерву відпусток

Дмитрий Дрючин

Дмитрий Дрючин

Практикуючий бухгалтер та сертифікований аудитор. Із задоволенням відповім на ваші питання у коментарях до моїх статей.

При поддержке: Недвижимость на берегу моря это не только отличный вариант для инвестиций но и хорошая возможность провести лето в своем коттедже. Отличный варианты можно увидеть здесь http://odessa.zolotoybereg.com/concept/basics/. Коттеджный поселок «Золотой берег» — это то что вам нужно.

Як відомо, з 1 січня 2015 року бухгалтерський облік є основою податкового, на це є пряма вказівка в п. 134.1.1 ПКУ. З цього логічно випливає, що всі підприємства в Україні, які ведуть бухгалтерський облік, зобов’язані створювати резерви. Це стосується всіх можливих резервів, створення яких передбачено П(С)БО.

Особливої актуальності це питання набуло в світлі того, що створені резерви в повному обсязі включаються до витрат підприємства, причому в періоді їх створення. Таким чином, на суми створених резервів підприємство має право зменшити прибуток звітного періоду в бухгалтерському обліку, а отже, і в податковому.

Основними резервами, створення яких передбачає нормальний операційний цикл будь-якого підприємства, є:

Читайте також В яких випадках потрібна довідка ОК-5 при нарахуванні лікарняних

Сьогодні торкнемося питань, пов’язаних із законодавчою основою для створення резерву на оплату відпусток працівників, з’ясуємо під які відпустки потрібно створювати резерв відпусток. Крім того, відповімо скептикам на одвічне питання: «яка передбачена відповідальність за відсутність такого резерву в обліку підприємства?».

Законодавча база для створення резерву відпусток

На необхідність створення цього резерву законодавець вказав двічі в різних П(С)БО. Перш за все, це зроблено у П(С)БО 11 «Зобов’язання». Так, згідно з п. 4 П(С)БО 11, «Забезпечення — це зобов’язання з невизначеною сумою або часом погашення на дату балансу». Крім того, п. 13 того ж П(С)БО говорить: «Забезпечення створюється для відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат на виплату відпускних працівникам».

Практично аналогічну норму знаходимо у п. 7 П(С)БО 26 «Виплати працівникам»: «Виплати за невідпрацьований час, що підлягають накопиченню, визнаються зобов’язанням через створення забезпечення у звітному періоді».

Обов’язкові умови для створення резерву відпусток

Таких обов’язкових умов всього три. Всі вони викладені у п. 14 П(С)БО 11 «Зобов’язання», який ми і процитуємо:

  • виникає внаслідок минулих подій зобов’язання, погашення якого, як очікується, призведе до зменшення ресурсів, що передбачають отримання економічних вигод;
  • існує ймовірність, що вибуття ресурсів, які передбачають отримання економічних вигод, необхідно для виконання зобов’язання;
  • оцінка забезпечення може бути достовірно визначена.

Як бачимо, всі три умови, безперечно, можна віднести до нарахування відпускних на підприємстві.

Насамперед, будь-який роботодавець в Україні, зобов’язаний надати своєму працівнику щорічну оплачувану відпустку. Такий обов’язок закріплений за ним у статті 74 КзПП України, а також у статті 2 Закону України «Про відпустки». У результаті явно простежується очікування вибуття ресурсів, необхідних для виконання поточного зобов’язання внаслідок минулої події (працевлаштування працівника).

Читайте також Як змінилися додатки до декларації з ПДВ 2016. Частина 2

Крім того, обсяги передбачуваного вибуття ресурсів (у даному випадку грошових) не складно визначити, грунтуючись на середній тривалості відпусток, встановлених на підприємстві, а також розмірі посадових окладів.

Ну і нарешті, якщо звернутися до самого визначення терміна «забезпечення», то стає ясно, що роботодавцю невідомі точна сума витрат і точний час, коли саме він їх понесе (графік відпусток все ж носить досить гнучкий характер).

Крім цього, не можна забувати про економічну суть формування резервів відпусток. А вона полягає в тому, щоб рівномірно перерозподілити видатки на оплату відпусток протягом року і тим самим не спотворити звітність, зокрема, у періоди пікових виплат, наприклад, влітку.

Таким чином, приходимо до логічного висновку: під відпускні слід створювати забезпечення (іншими словами резерв). Це обумовлено не тільки здоровим глуздом, але і вимогами П(С)БО. Для цього використовують субрахунок 471 «Забезпечення виплат відпусток». Суми створених забезпечень визнаються витратами (це прямо випливає з п. 13 П(С)БО 11) з відображенням їх за дебетом рахунків обліку витрат на оплату праці (23, 91 – 94). Аналогічна точка зору з цього питання і біля центрального органу, який займається методологією українського бухгалтерського обліку. Вона викладена у листі Міністерства фінансів України від 09.06.2006 р. № 31-34000-20-25/12321.

Хочемо звернути особливу увагу суб’єктів малого підприємництва на те, що відповідно до п. 8 П(С)БО 25, підприємства, які мають право на застосування спрощеного бухгалтерського обліку доходів і витрат, не створюють забезпечення на виплату відпусток, а визнають відповідні витрати у періоді їх фактичного здійснення. Таким чином, ті підприємства, які звітують в статистику за спрощеними формами, забезпечень (резервів) відпусток не створюють.

Читайте також Як змінилися додатки до декларації з ПДВ 2016

Під які відпустки створюють резерв

Пункт 7 П(С)БО 26 говорить нам про те, що забезпечення формують для виплат за невідпрацьований час, що підлягають накопиченню. З практики відомо, накопичуються тільки щорічні відпустки (основна та додаткові), а також додаткові відпустки працівникам з дітьми.

Інші відпустки (навчальні, творчі, соціальні) не накопичуються, а отже, під них резерв не створюють. Така норма виглядає цілком логічною, оскільки спланувати їх надання та оплату дуже проблематично.

Відповідальність за нестворення резервів відпусток

Якщо підприємство не створює резервів, це може бути розцінено як порушення встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку та внесення неправдивих даних до фінансової звітності, що є підставою для накладення адміністративного штрафу згідно КУпАП. Наведемо витяг із статті 1642 КУпАП:

«…відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей, несвоєчасне подання на розгляд, погодження або затвердження річного фінансового плану підприємства державного сектору економіки та звіту про його виконання, перешкоджання працівникам органу державного фінансового контролю у проведенні ревізій та перевірок, невжиття заходів по відшкодуванню з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності, –тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Читайте також Прийом документів від працівника при прийомі на роботу

Ті ж дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, –тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»

Однак, зверніть увагу, що у відповідності зі ст. 2341 КУпАП право застосування таких штрафних санкцій надається органам державного фінансового контролю (Державної фінансової інспекції, простіше кажучи, колишнє КРУ). Отже, зазначена норма стосується тих підприємств, які мають справу тільки з бюджетними коштами.

Хоча, оскільки податковий облік ґрунтується на бухгалтерському, з 1 січня 2015 року з’являється ще один вид адміністративного штрафу – за порушення ведення податкового обліку – від 85,00 до 170,00 грн. (ст. 1631КУоАП). Цей вид штрафу застосовується до всіх підприємств.

Продовження теми створення резерву відпусток на підприємстві читайте тут Особливості створення резерву відпусток. Частина 2

Особливості створення резерву відпусток
Оцініть статтю

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Send this to a friend