Податки > Податок на додану вартість > «Не реалізаційні» зведені податкові накладні: випадки та оформлення

«Не реалізаційні» зведені податкові накладні: випадки та оформлення

Нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачені й інші випадки (окрім поставки товарів та послуг), коли необхідно (або можна) оформляти зведені податкові накладні (далі – ПН). Перший випадок – це зведені ПН на так звані операції з «умовного» постачання. Тобто, коли нарахуванням податкового зобов’язання коригується раніше сформований податковий кредит.

Так, згідно з п. 199.1 ПКУ у разі, якщо придбані або виготовлені товари чи послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково — ні, платник податку зобов’язаний нарахувати ПДВ та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН зведену ПН на загальну  суму частки сплаченого (нарахованого) ПДВ під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Наприклад, якщо придбано товари, які використовуватимуться в оподатковуваних ПДВ операціях і в неоподатковуваних й частка оподатковуваних операцій становить скажімо 70% а неоподатковуваних – 30 %, то щодо 30% вартості придбаних товарів слід здійснити «умовне» постачання у єдиній зведеній (за місяць) ПН.

Читайте також Як застосовуються штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних

Необхідність нарахування «умовних» зобов’язань з ПДВ передбачено також у п. 198.5 ПКУ. Згідно з цією нормою нарахувати ПДВ та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН зведену ПН слід за товарами чи послугами, необоротними активами у разі, якщо вони призначаються або починають використовуватися в операціях:

  • що не є господарською діяльністю платника податку;
  • не є об’єктом оподаткування ПДВ;
  • звільнених від оподаткування ПДВ;
  • які здійснюються в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання.

Згідно з п. 11 Порядку № 1307 у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до вищевказаних норм ПКУ (п. 198.5 та п. 199.1) платник податку складає окремі зведені ПН за кожним із вищенаведених випадків використання товарів/послуг чи необоротних активів.

У верхньому лівому куті проставляється помітка «X» в графі «Зведена податкова накладна» а також у графі  «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю)» та зазначається відповідний  тип причини:

  • «04» — Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання;
  • «08» — Складена на постачання для операцій, які не є об’єктом оподаткування ПДВ;
  • «09» — Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування ПДВ;
  • «13» — Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності.

У графі «Отримувач (покупець)» такої зведеної ПН платник податку зазначає власне найменування (або П.І.Б. – для фізосіб — підприємців), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «600000000000».

Читайте також Зміни в Інструкції з обліку ПДВ. Основні засоби, які стали “негосподарськими”

Заповнення табличної частини зведеної податкової накладної

Заповнення табличної частини таких ПН також має свої особливості. Згідно з п. 16 Порядку № 1307:

  • у графі 2 « Номенклатура товарів/послуг постачальника (продавця)» цих ПН зазначаються дати складання та порядкові номери ПН на постачання  товарів/послуг, необоротних активів, щодо яких здійснюється «умовне постачання» відповідно до  п. 198.5 та п. 199.1 ПКУ;
  • у графі 4 вказується «грн»;
  • у графі 10  — зазначається вартість (частина вартості) товару/послуги, необоротного активу, на яку нараховується ПДВ за ставкою, код якої вказано у графі 8 (при оподаткуванні за ставкою 20 %, у графі 8 зазначається  —  20).
  • графи 3, 5, 6 7 та 9 не заповнюються, тобто коди товарів (графа 3.2) і послуг (графа 3.3), одиниці виміру кількість та ціна не зазначаються. Це й не дивно, адже зазначити ці показники було б неможливо через те, що в графі 2 вказується не номенклатура товарів (послуг), а реквізити відповідних ПН.

У клітинках податкової накладної, які не підлягають заповненню, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються (тобто вони мають залишитись пустими).

Оформлення податкової накладної при поставках за ціною нижче бази оподаткування

Другий випадок оформлення зведених ПН, які не видаються отримувачу – це при  поставках за ціною, нижчою від бази оподаткування. Нагадаємо, що згідно з 188.1 ПКУ база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості, але не може бути нижче:

  • ціни придбання товарів/послуг (при перепродажі);
  • звичайних цін (при постачанні самостійно виготовлених товарів/послуг);
  • балансової (залишкової) вартості необоротних активів (при постачанні таких активів).

Читайте також Як скласти розрахунок коригування до ПН на суму перевищення за статтями 188 і 189 ПКУ або з умовними ІПН

Згідно з п. 15 Порядку  заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 р.  № 1307 (далі — Порядок № 1307) у разі постачання товарів/послуг, база оподаткування по яких перевищує фактичну ціну постачання,  постачальник (продавець) складає дві податкові накладні:

  • першу в загальному порядку на отримувача таких товарів (послуг) виходячи з фактичної ціни постачання;
  • другу — на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання / звичайної ціни / балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною постачання. Або (це нова норма) може скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену ПН до якої включити всі донарахування сум ПДВ, які необхідно здійснити у звітному місяці.

У ПН (в тому числі зведеній), яка складена на суму такого перевищення, робиться у верхньому лівому куті позначка «Х» та зазначається код причини – «15» — складена на суму перевищення бази оподаткування над фактичною ціною постачання. Раніше, як відомо існувало три типа причини для таких ПН (15,16 та 17) відповідно до трьох вищенаведених видів постачань (товари, продукція чи основні засоби).

У рядках такої ПН, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.

Читайте також Податкова накладна 2017. Як використовувати умовні коди товарів

У графі 2 такої ПН зазначається «Перевищення бази оподаткування над фактичною ціною постачання товарів/послуг, указаних в податковій накладній № _______» (зазначається порядковий номер ПН, складеної на суму постачання цих відповідних товарів/послуг, визначену виходячи з їх фактичної ціни (договірної вартості)).

Графи 3, 5, 6, 7 та 9 такої ПН ( тобто у т.ч. коди товарів та послуг), як і в попередньому випадку, не можуть бути заповнені через відсутність власне товарів і послуг у графі 2 такої ПН. База оподаткування, на яку до нараховуватиметься ПДВ, зазначається у графі 10.

При поддержке: Знаете ли вы какие преимущества дает аренда 1с в облаке? Читайте подробнее на сайте http://arenda-it.ru/. Арендуйте приложения 1с вместе с Microsoft.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *