Квартальна декларація з податку на прибуток та фінансова звітність: кому та що треба подати?

Виктор Онищенко

Виктор Онищенко

Викладач, кандидат економічних наук. Буду радий відповісти на ваші коментарі до моїх статей.

При поддержке: Зарядные устройства от ноутбуков часто ломаются. Что же делать когда это случилось? Купить зарядное ноутбука вы можете на сайте zeto.com.ua где представлен широкий ассортимент товаров для компьютеров и ноутбуктов.

Норма про подачу фінансової звітності з відповідною квартальною декларацією в ПКУ існувала ще до 2017 р. Однак, з 1 січня 2017 р. в пункті 46.2 ПКУ сталися зміни. Одна з них – фінансова звітність, яка подається до податкової декларації стала її додатком та невід’ємною частиною. Що це значить? Звичайно, збільшення важливості фінансової звітності підприємства та відповідальності щодо неї, а саме:

  • ДФС відмовить у прийнятті декларації з податку на прибуток, якщо не подана фінансова звітність. По-суті, фінансова звітність стала частиною самої форми декларації з податку на прибуток (див. пункт 46.5 ПКУ). Декларація складається за визначеною формою (пункт 48.1 ПКУ), а отже, неподання фінансової звітності є порушенням в цілому вимог статті 48 ПКУ і декларація з податку на прибуток тоді не може вважатися податковою декларацією (пункт 48.7 ПКУ);
  • податкова декларація з податку на прибуток за формою 2016 р. містить в кінці спеціальну таблицю, в якій необхідно проставити позначку “+” навпроти тих форм фінансової звітності, які прикріплюються до декларації. Тепер інформація про долучені додатки стала обов’язковим реквізитом на рівні з іншими додатками (пункт 48.3 ПКУ). Усі додатки до податкової декларації (не тільки фінансова звітність) є її невід’ємною частиною;
  • автоматично неподання фінансової звітності можна розглядати як неподання податкової декларації з податку на прибуток з відповідними штрафними наслідками (170 гривень, за кожне неподання (несвоєчасне подання); 1020 гривень при повторному порушенні у період до одного року).

Отже, фінансову звітність треба обов’язково подавати, як річну, так і квартальну.

Читайте також Облік безповоротної фінансової допомоги та безоплатно переданих товарів (робіт, послуг) у дарувальника з 2017 р.

Чи подавати фінансову звітність разом з квартальною декларацією малим підприємствам?

По-перше, відповідно до пункту 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого Постановою КМУ від 28 лютого 2000 р. № 419 (далі – Порядок № 419), квартальну фінансову звітність не подають підприємства, що відповідно до Господарського кодексу належать до суб’єктів малого підприємництва, у тому числі до суб’єктів мікропідприємництва.

По-друге, з 1 січня 2017 р. пункт 46.2 ПКУ оновлений. Він вимагає подавати разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність від усіх платників податку на прибуток, не поділяючи їх за суб’єктністю. До цього там було таке формулювання “..квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств)…”. Таким чином, згадку про малі підприємства прибрали.

Отже, норми пункту 46.2 ПКУ вступають у протиріччя з пунктом 2 Порядку № 419. З цього приводу також вийшов Лист МФУ від 21.02.2017 р. № 11130-02-2/4779 “Щодо подання фінансової звітності разом із податковою декларацією з податку на прибуток підприємств”, в якому зокрема зазначається, що “суб’єкти господарювання, які належать до суб’єктів малого підприємництва відповідно до Господарського кодексу, але для яких відповідно до положень ПКУ встановлено податковий (звітний) період – квартал, при поданні податкової декларації з податку на прибуток надають проміжну (квартальну) фінансову звітність”. Це і є відповідь на поставлене питання – подавати треба всім. Норми ПКУ домінують над нормами Порядку № 419.

Як і коли подавати фінансову звітність?

Подати фінансову звітність до ДФС можна шляхом визначеним пунктом 49.3 ПКУ для податкової декларації:

  • особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
  • надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
  • засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Незважаючи на те, що з ПКУ у 2017 р. прибрали норму пункту 49.17, яка регулювала роботу системи єдиного вікна, дана система працює та оновлюється (по-суті, вона підпадає під “засоби електронного зв’язку в електронній формі”). На сьогодні до програми “Єдине вікно подання електронної звітності” вийшло оновлення 1.25.14 від 04.05.2017 р., яке уже містить додані форми фінансової звітності (початок дії версій документів з 01.04.2017). Таким чином, фінансову звітність можна подати й через єдине вікно.

Читайте також Заробітна плата за неповного робочого часу: нарахування ПДФО та ЄСВ

Строк подачі фінансової звітності органам ДФС збігається зі строком подачі податкової декларації та припадає на 40 день після кінця звітного кварталу (для 1 кварталу 2017 р. – це 10 травня).

Органи ДФС є не єдиними користувачами фінансової звітності з боку держави. Ще один користувач – Державна служба статистики України. Їй фінансову звітність треба було подати не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, тобто 25 квітня 2017 р. (пункт 5 Порядку № 419). Виходить, що органи статистики отримують фінансову звітність раніше, а її також можна подати їм через єдине вікно. То чи треба робити це ще раз при подачі декларації з податку на прибуток?

Взагалі, якщо ви уже подали фінансову звітність через єдине вікно, органи ДФС її уже практично отримали. Але за обережності краще це зробити ще раз одночасно з подачею податкової декларації та всіх її додатків (у будь-якому разі позначки “+” навпроти відповідних форм фінансової звітності в податковій декларації треба поставити!). Також рекомендуємо подати фінансову звітність повторно у разі:

  • подачі уточнюючої декларації і відсутності помилок у фінансовій звітності (незважаючи на дозвіл ДФС цього не робити у разі, якщо показники фінансової звітності не підлягають виправленню, ЗІР 103.23.02);
  • подачі уточнюючої декларації і наявності помилок у фінансовій звітності (ми вважаємо, що фінансова звітність у цьому випадку має бути, по-суті, переписана наново, але без помилки).

Щодо останнього варіанту. В принципі, це є порушенням П(С)БО 6 “Виявлення помилок і зміни у фінансових звітах”, так як цей стандарт вимагає виправляти помилки шляхом коригування залишку нерозподіленого прибутку у наступних звітних періодах. Тобто помилка допущена у 1 кварталі 2017 р. та виявлена у 2 кварталі 2017 р. буде відображена у фінансовій звітності 2 кварталу і це буде здійснено шляхом коригування залишку нерозподіленого прибутку. Але спробуємо розглянути ситуацію ширше.

Згідно МСБО 1 “Подання фінансової звітності” стандарти регулюють лише фінансову звітність загального призначення, тобто таку фінансову звітність, яка має на меті задовольнити потреби користувачів, які “не можуть вимагати від суб’єкта господарювання складати звітність згідно з їхніми інформаційними потребами”. Але ж органи ДФС можуть це робити, так як фінансова звітність, яка подається до них є уже частиною податкової декларації, а отже на неї мають поширюватися й інші правила щодо декларації, у тому числі й уточнюючих! Отже, така фінансова звітність, що подається органам ДФС не може розглядатися як фінансова звітність загального призначення. За пунктом 1 ЗУ “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” національні стандарти мають не суперечити міжнародним. Отже, подання “переписаної заново” фінансової звітності разом з уточнюючою декларацією з податку на прибуток для цілей ДФС не може бути порушенням облікових стандартів.

Читайте також Зміни в Інструкції з обліку ПДВ. Основні засоби, які стали “негосподарськими”

Яку саме фінансову звітність подавати за 1 квартал?

Перелік форм квартальної фінансової звітності чітко визначений пунктом 13.1 ЗУ “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” – це баланс та звіт про фінансові результати. Для звичайних підприємств – це форма № 1 (Звіт про фінансовий стан) та форма № 2 (Звіт про фінансові результати) за НП(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”. За рік подається повний комплект (усі 5 форм).

Щодо суб’єктів малого підприємництва, то вони подають фінансову звітність за П(С)БО 25 “Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва”:

  • суб’єкти малого підприємництва (не більше 50 осіб, річний дохід в межах 10 млн євро) подають “фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва”  у складі балансу (форма №1-м) та звіту про фінансові результати (форма № 2-м), як за квартал, так і за рік;
  • суб’єкти мікропідприємництва (не більше 10 осіб, та річний дохід не більше 2 млн євро) подають “спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва” у складі балансу (форма 1-мс) та звіту про фінансові результати (форма № 2-мс), також як за квартал, так і за рік.

Таке розмежування підтверджує і таблиця, де робляться відмітки “+” в кінці декларації з податку на прибуток.

Читайте також Податкова накладна 2017. Як використовувати умовні коди товарів

Щодо підприємств, які подають фінансову звітність за МСФЗ, то вони до органів ДФС здають квартальну та річну фінансову звітність за формами НП(С)БО 1 незалежно від належності до класу малих підприємств, так як не можуть застосовувати П(С)БО 25. Щодо приміток до фінансової звітності за МСФЗ, то податкова роз’яснила: подаються у довільній формі, але знак “+” в декларації про складання приміток не проставляється (ЗІР 103.23.02).

Квартальна декларація з податку на прибуток та фінансова звітність: кому та що треба подати?
4 (80%) 1 vote

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

MAXCACHE: 0.53MB/0.00033 sec