Податки > Податок на прибуток > Контрольовані операції: про використання інструменту трансфертного ціноутворення

Контрольовані операції: про використання інструменту трансфертного ціноутворення

Олег Гоцуляк

Олег Гоцуляк

Консультант. Автор статей з бухгалтерського та податкового обліку. З радістю відповім на ваші питання у коментарях.

З точки зору Податкового кодексу, всі операції, здійснювані платниками податків в процесі господарської діяльності, поділяються на два види:

  1. контрольовані;
  2. неконтрольовані.

У контрольованих операціях використовується інструмент так званого трансфертного ціноутворення (ТЦО), в неконтрольованих ж операціях використовується механізм «звичайних цін».

Завдяки змінам, внесеним до Податкового кодексу (Закон №72-VIII прийнятий 28. 12. 2014 р.), тепер більшість господарських операцій підлягають перевірці на приналежність до контрольованих і їх відповідності принципам «витягнутої руки».

Читайте також Особливості оподаткування виплати дивідендів у 2016 році

Дія даної норми почалася в січні 2015 року, вона стосується, в основному, платників податку на прибуток і ПДВ.

Інструмент ТЦУ застосовується при наступних умовах:

  1. Здійснення платником операцій, які відносяться до розряду контрольованих.
  2. Проведені платником операції не відповідають умовам «витягнутої руки».

За яких обставин операція визнається контрольованою

Господарська операція може визнаватися контрольованої при наступних обставинах:

По-перше: при одночасному виконанні наступних умов:

  1. Платник податків і пов’язані з ним особи в результаті своєї діяльності отримали дохід (з метою обчислення податку на прибуток) у розмірі, що перевищує 20 000 000 грн.
  2. За умови, що загальний розмір таких операцій з одним контрагентом перевищив 1 000 000 грн., або їх обсяг перевищує 3% від загального доходу.

По-друге, операція відповідає наступним ознакам:

  1. Якщо у якості контрагентів виступають пов’язані особи-нерезиденти та умови здійснення такої операції в змозі впливати на розмір оподатковуваного прибутку.
  2. Якщо товари реалізуються за договорами консигнації або комісії, де нерезидент є комісіонером.
  3. Якщо одна із сторін договору – це нерезидент, зареєстрований в державі, що входять у перелік, затверджений кабміном.
  4. Якщо фактично операція здійснювалася між пов’язаними особами, а треті особи виступають у ній лише в якості посередників.

Читайте також Зміни у порядку реєстрації юридичних осіб, ФОП та общественных формувань в 2016 році

Операції, які не відносяться до категорії контрольованих:

  • У разі якщо підлягають державному регулюванню вартість товарів, або розмір торгової націнки.
  • Якщо необхідною умовою операції є проведення оцінки об’єкта продажу.
  • Вартість товару визначається шляхом проведення аукціону (публічних торгів), необхідність чого визначено в чинному законодавстві.
  • Відбувається відчуження в порядку примусу майна, яке раніше було надано в якості забезпечення позик або кредитів.

Про методологію визначення ціни в ТЦУ

Те, чи відповідає контрольована операція принципам «витягнутої руки», визначається відповідно до методології, докладний опис якої наведено в ст. 39.3 ПКУ. На відміну від методології визначення митної ціни, платник може вибирати один з найбільш підходящих для нього варіантів:

  • «Порівняльної неконтрольованої ціни». Суть даного методу полягає в зіставленні цін на товари в контрольованих і неконтрольованих операціях.
  • Метод Ціни перепродажу». Полягає в зіставленні націнки (торговельної надбавки), яку отримує продавець в контрольованій операції з націнкою при таких продажах в неконтрольованих операціях.
  • «Витрати плюс». Порівняно підлягають витрати у контрольованих операціях з витратами, які несе продавець в неконтрольованих операціях.
  • Метод «Чистого прибутку». Об’єктом порівняння є чистий прибуток, який отримав продавець в контрольованій операції з чистим прибутком, яку отримують постачальники товару в неконтрольованих операцій.
  • Метод Розподілу прибутку». Предметом аналізу є загальний прибуток від операції і її розподіл між учасниками операції — пов’язаними особами з розміром прибутку, яку могло б отримати підприємство у неконтрольованій операції.

Читайте також Податок на прибуток: особливості заповнення окремих розділів і подачі декларації за 2015 рік

Про порядок подання інформації у контролюючі органи

У якості додатку до декларації про прибуток, підприємство зобов’язане надати ГФС дані про проведені ним контрольовані операції. Під звітним періодом розуміється попередній календарний рік. Терміни, встановлені для подання інформації – до 1-го травня року, який слідує за звітним.

Якщо для встановлення відповідності принципам «витягнутої руки» при проведенні контрольованих операцій платником податку використовувався один з нижче перерахованих методів, достатньо подати інформацію у довільній формі (письмово):

  • «витрати плюс»;
  • «чистого прибутку»;
  • «розподілення прибутку»;
  • «ціни перепродажу».

Дані, що містяться у звітності, повинні нести інформацію про всіх учасників угоди, аж до першої особи, яка не є пов’язаною.

Якщо підприємство не надасть таку інформацію, рівень цін в проведених ним контрольованих операціях податковий орган визначить самостійно.

Порядок здійснення контролю

Податковий орган здійснює контроль за проведеними операціями відповідно до розділу II (глава 8) ПКУ, враховуючи положення, що містяться в ст. 39.

Читайте також Зміни у податковому законодавстві з 1 січня 2016 року

Можливі підстави для проведення перевірки:

  1. Неподання платником інформації про наявність проведених контрольованих операцій.
  2. Отримана інформація від іншого територіального органу ГФС.
  3. Факт існування контрольованих операцій виявили співробітники ГФС в результаті аналізу та моніторингу діяльності платника, а дані по таких операціях їм не представлялися.
  4. Платник не подав (або представив, але з порушеннями) інформацію про проведені ним контрольовані операції.
  5. Наявні документальні підтвердження про те, що платником проводилися контрольовані операції, що не відповідають принципам «витягнутої руки».

Якщо податковий період був перевірений щодо контрольованих операцій, це не означає, що цей же період, не може бути перевірено в порядку, що міститься в ст. 75 НКО.

Дані і матеріали проведеної перевірки можуть бути використані при проведенні аналогічних перевірок у пов’язаних з платником особах.

Обмеження щодо перевірок: фахівці ДФС не можуть перевіряти одного і того ж платника частіше, ніж один раз на рік.

При поддержке: Ваш компьютер или ноутбук требует тщательного ухода. Что же делать, если ваш девайс все таки сломался? Компьютерный сервис на сайте по ссылке поможет ваш решить любые проблемы с вашей компьютерной техникой.

Контрольовані операції: про використання інструменту трансфертного ціноутворення
Оцініть статтю

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Send this to a friend