Електронне адміністрування ПДВ для роздрібної торгівлі. Штраф 170 грн. чи вимивання оборотних коштів? Частина перша

Олексій

Внутрішній аудитор. Консультант з питань податкового та бухгалтерського обліку. Буду радий вашим питанням у коментарях до моїх статей.

Час до початку 2015 року безперестанно спливає. Разом із ним, наближається дата, коли почне працювати електронне адміністрування податку на додану вартість, завдяки якому держава хоче раз і назавжди покінчити з конвертаційними центрами, функціонування яких (якщо все буде працювати як задумано) стане просто неможливим.

Незважаючи на величезне обурення всіх бізнесменів та бухгалтерів, на даний момент немає жодних передумов для того, щоб електронне адміністрування ПДВ відмінили. Схоже на те, що держава раз і назавжди планує покінчити з «податковими ямами» шляхом вимивання з грошового обороту української економіки шостої частини оборотних коштів підприємств, які потрібно буде резервувати на спецрахунках з податку на додану вартість.

Тим часом, буквально всі бухгалтери, підприємства яких є платниками податку на додану вартість, почали міркувати на тему планування здійснення платежів з ПДВ на спецрахунки та можливої оптимізації сплати податку на додану вартість до бюджету.

Як то кажуть, від оптимізації до ухилення від сплати податків один крок. А тому, у випадку оптимізації податків, підприємство дуже часто обирає символічний штраф у 170 грн. (або більший), який дозволить йому відтермінувати сплату податків до бюджету, або взагалі значно зекономити.

У цій статті, я спробую відповісти на питання, яке прямо стосується майбутнього електронного адміністрування та можливості оптимізації ПДВ для підприємств роздрібної торгівлі:

  1. Чи може підприємство роздрібної торгівлі не реєструвати податкові накладні на кінцевого споживача, які виписуються за результатами кожного дня торгівлі, у Єдиному реєстрі податкових накладних, а зареєструвати їх всі вкінці місяця?
  2. Чи може таке підприємство взагалі не реєструвати такі податкові накладні та сплачувати ПДВ за результатами подання податкової декларації?
  3. Що буде такому підприємству в цьому випадку?

Спробую детально розглянути всі ці питання у статті.

Обов’язкова реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі ПН

У пункті 11 Підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу з 01 січня 2015 року з’явиться норма, яка зобов’язує реєструвати всі без виключення податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних незалежно від суми ПДВ у них та наявності чи відсутності у номенклатурі підакцизних чи імпортованих товарів.

А згідно оновленого пункту 201.1 ПКУ, податкова накладна буде надаватися покупцю товарів чи послуг тільки в електронному вигляді.

З передостаннього абзацу пункту 201.10 ПКУ, відповідно до якого у випадку нереєстрації продавцем податкової накладної у Єдиному реєстрі, покупець може відновити право на податковий кредит через подання скарги на постачальника, з 01 січня 2015 року зникне фраза «яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту». Таким чином, у випадку не реєстрації ПН у ЄРПН, подання покупцем додатку 8 до декларації з ПДВ для відновлення права на податковий кредит, фактично втрачає сенс. Податкового кредиту в цьому випадку, не буде.

Спочатку заплати ПДВ, а потім зареєструй податкову накладну

У пункті 200-1.3 ПКУ наведена формула, відповідно до якої розраховується сума ПДВ, на яку платник податку має право видати податкову накладну після її реєстрації у Єдиному реєстрі.

Наводити та розбирати цю формулу я не бачу сенсу, адже її можна подивитися у вищевказаному пункті головного податкового документа країни. Варто лише ще раз наголосити на принципі роботи цієї формули. Для переважної більшості платників ПДВ він приблизно наступний: Якщо у платника ПДВ немає податкового кредиту, то перш ніж виписати податкову накладну та зареєструвати її у ЄРПН, треба заплатити суму податкових зобов’язань на спец рахунок, який акумулює суми ПДВ до моменту їх перерахування до бюджету. Також все це можна назвати авансовою сплатою ПДВ за першою подією. При цьому, законодавців не хвилює те, що більшість підприємств у сфері торгівлі працює з відстрочкою платежу.

Виписка податкових накладних на кінцевого спожива для підприємств роздрібної торгівлі

Відповідно до пункту 4 «Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних» від 29.12.2010 №1246 не підлягають реєстрації у ЄРПН ті податкові накладні, які не надаються покупцю (виписка на кінцевого споживача, постачання в межах балансу, виписка ПН при отриманні послуг від нерезидента та інші подібні). З першого січня 2015 року, навіть такі податкові накладні треба буде реєструвати у Єдиному реєстрі.

Що стосується підприємств роздрібної торгівлі, які є платниками ПДВ, то вони виписують податкові накладні за щоденними підсумками операцій відповідно до пункту 12 Наказу Міндоходів від 14.01.2014 № 10 «Про затвердження Форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної».

Читаємо другу частину статті тут.

При поддержке: Любой серьезный бизнес требует узнаваемости. Узнаваемость бизнеса — это бренд. Здесь http://www.soldis.ru/ourvision/detail.php?ID=968 занимаются разработкой новых брендов. Выведите свой бизнес на новый уровень.

Електронне адміністрування ПДВ для роздрібної торгівлі. Штраф 170 грн. чи вимивання оборотних коштів? Частина перша
Оцініть статтю

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *