Податки > Бухгалтерський облік > До яких наслідків приводять неточності при відображенні первинних документів. Частина 2

До яких наслідків приводять неточності при відображенні первинних документів. Частина 2

Дмитрий Дрючин

Дмитрий Дрючин

Практикуючий бухгалтер та сертифікований аудитор. Із задоволенням відповім на ваші питання у коментарях до моїх статей.

Продовжуємо вивчати помилки в первинних документах, які призвели до спотворення податкової та фінансової звітності. Першу частину статті читайте тут До яких наслідків приводить неточності при відображенні первинних документів в обліку. Частина 1. Сьогодні розглянемо, як цю звітність відкоригувати, а так само загальні способи виправлення помилок в минулих звітних періодах.

Законодавча основа для виправлення помилок у первинних документах

Законодавчою основою для виправлення помилок, допущених при складанні первинних документів, вже давно служить Наказ Мінфіну №88 від 24.05.95 р, яким затверджено Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

Так п. 4.2 цього Положення наказує проводити виправлення помилок, які допущені при складанні первинних документів і облікових регістрів так званим коректурним способом. Цей спосіб виправлення помилок, як правило, застосовується по «гарячих слідах», тобто в момент, коли складений документ (реєстр) ще не прийнято до обліку бухгалтерією підприємства або безпосередньо в процесі обробки цього документа бухгалтерією.

Читайте також Компенсація за невикористану відпустку. Основні нюанси нарахування та виплати

Суть даного методу виправлення помилки досить проста – неправильний текст або цифри закреслюються, а над закресленим текстом або цифрами робиться правильний запис.

Тут потрібно зауважити, що норми цього Положення не можуть поширюватися на первинні документи, які складені в електронному вигляді. Справа в тому, що п. 2.3 та п. 2.12 цього Положення наказують складати електронні первинні документи, а так само робити в них виправлення у відповідності зі спеціальним законодавством з цього питання. На даний момент питання складання електронних первинних документів регулює Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг», але, як це часто трапляється у вітчизняному законодавстві, для запитань виправлення помилок в цьому документі місця не знайшлося.

Що ж стосується помилок, допущених в облікових регістрах, то відповідно до п. 4.3 Положення №88, їх потрібно виправляти у місяці виявлення. Так, якщо помилка допущена в обліковому регістрі, то ліквідувати її можна шляхом усунення неправильного запису, шляхом закреслення та внесення правильної суми, а так само кореспонденції відповідних рахунків бухгалтерського обліку. Коригування в бухгалтерському обліку підприємства проводять за допомогою методу «сторно», робиться це на основі бухгалтерської довідки. Обов’язковими складовими бухгалтерської довідки повинні стати:

  • Причина допущеної помилки;
  • Перелік всіх первинних документів і регістрів, яких торкнулася допущена помилка і в які вносяться виправлення.

Дана довідка може складатися будь-яким співробітником бухгалтерії, наприклад, тим, хто цю помилку виявив, проте головний бухгалтер обов’язково повинен з нею ознайомитися і затвердити своїм підписом. Тільки після проходження цієї процедури, відповідно до п. 4.4 Положення №88, над виправленою помилкою можна зробити запис «Виправлено», «Виправленому вірити» та ін.

Виправляємо помилки минулих років

Помилки, які були допущені в попередніх звітних періодах, виправляємо у відповідності з Методичними рекомендаціями по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджених наказом Мінфіну від 29.12.2000 р. за №356.

Пункт 9 цих рекомендацій наказує проводити виправлення у місяці виявлення такої помилки на основі бухгалтерської довідки. Причому, у бухгалтерській довідці обов’язково вказують зміст помилки, а так само кореспонденцію рахунків бухгалтерського обліку відповідно до якої проведено коригування.

Читайте також Практика створення та використання резерву відпусток і Створення резерву відпусток. Частина 2

Аналізуючи ці законодавчі норми, можна прийти до висновку, про те, що інформація з первинних документів повинна попадати в регістри бухгалтерського обліку тільки тоді, коли первинний документ перевірений і прийнятий до обліку бухгалтерією. Тому, на наш погляд, більш логічним виглядало б виправлення помилок методом «сторно» на основі бухгалтерської довідки в періоді, коли первинний документ (реєстр) у належному вигляді потрапив в бухгалтерію, а не в періоді, коли помилка тільки виявлена і бухгалтерія тільки починає робити кроки до її виправлення.

При детальному вивченні п. 3.5 Положення 88 бачимо, що Міністерство фінансів пропонує переносити дані з первинних документів до регістрів бухгалтерського обліку по мірі їх надходження в бухгалтерську службу підприємства. Причому відбуватися це повинно таким чином, щоб забезпечити своєчасну виплату зарплати, складання регістрів бухгалтерського обліку і всіх видів звітності. Тут сам собою напрошується висновок про те, що первинні документи, які потрапили в бухгалтерію з запізненням, не відразу потраплять і в регістри бухгалтерського обліку, а, отже, і в звітність. Причому фіскальна служба дотримується аналогічної позиції, що випливає з останніх листів фіскалів по цій темі: лист 10.02.2016 р. №2759/6/99-95-42-01-15, а також листи від 21.01.2016 р. №1076/6/99-95-42-03-15, 08.04.2016 р. №750/10/15-32-12-01-14.

Як бачимо, в результаті законодавчих колізій, бухгалтерський облік опинився в заручниках у податкового. Так, будь-яке коригування своєчасно не відображених витрат, вимагає внесення змін у регістри бухгалтерського обліку, того періоду, коли ці витрати були фактично понесені. Така норма з відображення витрат у бухгалтерському обліку міститься в п. 7 ПС(Б)У 16 «Витрати». Природно, що слідом за регістрами бухгалтерського обліку, потрібно буде внести зміни і фінансову, а за нею і до податкової звітності того періоду.

Читайте також Приклади розрахунку відпускних 2016

Виправляємо фінансову звітність підприємства

Питання виправлення і заміни фінансової звітності регулює ПС(Б)У 6. Так, згідно з п. 4 цього ПС(Б)У, у разі, коли допущені помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку, то коригуванню підлягає сальдо нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) на початок такого звітного періоду.

Разом з тим, відповідно до п. 20 ПС(Б)У 6 у примітках до фінансової звітності підприємство розкриває інформацію про:

  • Зміст і суму помилки;
  • Статті фінансової звітності минулих періодів, які були переобраховані з метою повторного подання порівняльної інформації;
  • Факти повторного оприлюднення виправлених фінансових звітів або недоцільність повторного оприлюднення.

Читайте також Особливості формування особової справи для нових працівників

Враховуючи те, що фінансова звітність на даному етапі не містить потрібного в даному випадку реквізиту – «уточнююча», а так само те, що на даний момент жоден законодавчий орган не взяв на себе відповідальність роз’яснити порядок подання уточненої фінансової звітності, бухгалтера просто заповнюють бланки фінансової звітності заново (але вже з правильними показниками) та разом із супровідним листом подають у відповідні органи.

Виправляємо податкову звітність підприємства

В ПКУ внесення змін в будь-яку податкову звітність регламентує стаття 50. Так, зокрема, п. 50.1 наказує, у разі виявлення неточностей у раніше поданій звітності, звичайно, з урахуванням строків позовної давності, надати уточнюючий розрахунок або виправити неточні показники у складі поточної декларації. У разі подання уточнюючого розрахунку, потрібно врахувати, що його потрібно подавати за формою, що діє на момент подання такої звітності.

Самостійне виправлення помилок у поточній декларації про прибуток підприємства тягне за собою необхідність заповнення та подання разом з цією декларацією та Додатка ВП. Крім того, якщо показники уточнюються в поточному звіті, то поле 2 «Звітний період» та поле 3 «Звітний період, що уточнюється» повинні бути заповнені одночасно. Причому, у полі 2 повинен зазначатися період надання звіту, а у полі 3 – період, який хочуть уточнити.

Якщо ж подається самостійний уточнюючий документ, то поля 2 та 3 заповнюються однаково, там вказується період, який уточнюється.

Свою позицію з приводу заповнення додатка ВП у складі уточнюючого розрахунку фіскальна служба виклала у листі від 12.03.2016 №5375/6/99-99-19-02-02-15. Там, зокрема, йдеться про те, що показники цього Додатку повинні відображатися у двох таблицях:

  • У першій таблиці відображають показники декларації за звітний період, які уточнюються. Тут простежується аналогія з відображенням показників основної декларації.
  • У другій таблиці повинні знайти місце, результати проведених коригувань.

При поддержке: Аудит предприятия авторитетной аудиторской фирмой создает положительный имидж компании, а также отбрасывает все сомнения у инвесторов относительно достоверности финансовой отчетности. Аудиторская компания Аудит Нсин http://audit-nsin.ru — это команда высокопрофессиональных аудиторов, давно зарекомендовавшая себя на рынке.

До яких наслідків приводять неточності при відображенні первинних документів. Частина 2
Оцініть статтю

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Send this to a friend

MAXCACHE: 0.93MB/0.00076 sec