Податки > Податки в житті громадян > Декларація про майновий стан та доходи 2016. Заповнюємо розділ за розділом

Декларація про майновий стан та доходи 2016. Заповнюємо розділ за розділом

Дмитрий Дрючин

Дмитрий Дрючин

Практикуючий бухгалтер та сертифікований аудитор. Із задоволенням відповім на ваші питання у коментарях до моїх статей.

При поддержке: Задумали купить новый телефон, но не знаете что теперь делать со старым? На сайте http://obmen.bigmag.ua/ вы можете обменять свои гаджеты на новый ли купить технику apple.

Продовжуємо вивчати форму нової декларації про доходи та майновий стан, затверджену наказом Міністерства фінансів від 02.10.2015 р. №859. Попередня стаття Декларація про майновий стан і доходи фізичних осіб та ФОП 2016 (Наказ Мінфіну від 02.10.2015 №859) Сьогодні торкнемося всіх розділів і додатків цієї декларації і з’ясуємо, хто і коли повинен їх заповнювати, а так само чим вони відрізняються від тих, що існували раніше.

Зміни в «шапці» декларації (розділ I)

Перш за все, в цьому розділі з’явилися позначки про статус: громадянин / особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність / підприємець. Категорія «особа, що провадить незалежну професійну діяльність» обирається фізособою, що ставиться на облік як самозайнята особа, що здійснює незалежну професійну діяльність. Категорія «підприємець» обирається підприємцем на загальній системі оподаткування.

Крім того, в «шапці» з’явилося поле щодо інформації про уповноважену особу (у разі подання такою особою), яка раніше наводилася в додатку 1 до декларації.

Зате з«шапки» декларації прибрані реквізити рахунку, на який повинні перераховуватися суми ПДФО в разі надмірного його утримання (сплати). Така інформація тепер буде приводитися в кінці декларації — у розділі VI (рядок 30).

Розділ II — суми доходів

Розділ II «Доходи, отримані протягом звітного (податкового) року» щодо заповнення, то воно подібне до відповідного розділу старої декларації.

Головним нововведенням цього розділу є те, що самозайняті особи і підприємці на загальній системі оподаткування тепер у розділі II декларації заповнюють окремі рядки, відповідно, 10.7 і 10.8 (у старій декларації були в окремих розділах — відповідно III і IV). У рядку 10.7 відображаються доходи, отримані фізособою-підприємцем на загальній системі оподаткування. А в рядку 10.8 — доходи, отримані особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність. Відповідні рядки заповнюються і в додатку Ф4.

Звернемо увагу на те, що у рядку 10.3 декларації відображаються доходи від надання майна в оренду, лізинг, суборенду, житловий найм. Це доходи, одержувані фізичною особою (не підприємцем), як від податкового агента, так і не від нього. Якщо такі доходи повністю або частково отримувалися не від податкового агента, фізична особа зобов’язана подати декларацію та відобразити самостійно нарахований ПДФО і військовий збір у графах 6 і 7 цього рядка. Примітка до рядку 10.3 передбачає, що в такому випадку в графі 7 розділу VII, де наводиться перелік нерухомого майна, або у графі 5 розділу VIII, де наводиться перелік рухомого майна, що перебувають у власності і надаються в оренду, проставляється відмітка у формі хрестика (х).

Важливо загострити Вашу увагу на те, що в цій декларації мають відображатися і доходи, які не підлягають оподаткуванню. Такі доходи без обчислення суми податку зазначаються у рядку 11 розділу II.

Варто зазначити, що ПКУ та Інструкція містять небагато випадків, коли декларувати слід і доходи, які не підлягають оподаткуванню ПДФО і військовим збором. Як правило, такі доходи повинні отримувати підприємці, як на загальній системі оподаткування (згідно п. 8 розділу I Інструкції), так і підприємці на єдиному податку, якщо вони подають декларацію у випадках, зазначених вище (відповідно до пп. 11-12 п. 2 розділу III Інструкції).

Розділ II містить два результати:

  • Один з них зверху (рядок 10) — це основний підсумковий рядок, де вказують суму усіх видів доходів, крім неоподатковуваних, і відповідних сум ПДФО і військового збору.
  • Другий підсумок — це рядок 12, в якому міститься загальна сума річного доходу, в тому числі і неоподатковуваного (без сум податків), у рядку 10 і в рядку 11.

Додаток Ф1 або «багаті платять більше»

Фізособи (це не стосується самозайнятих осіб), які отримували протягом звітного року дохід більше, ніж від одного податкового агента, у яких загальна сума доходу у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, за рік перевищує 120 мінімальних зарплат (на 1 січня звітного року, для 2015 — 1218 грн х 120 = 146 160 грн. в рік), зобов’язані подавати декларацію згідно з пп. «Е» п. 176.1 ПКУ. До декларації вони зобов’язані додавати додаток Ф1. За результатами заповнення такого додатка ці особи, як правило, доплатять ПДФО, оскільки в разі, якщо база оподаткування в місяць перевищує 10 МЗП, то замість ставки 15% до суми перевищення застосовується ставка 20%.

Додаток Ф1 принципово не відрізняється від додатка 7 до декларації 2013. Зверніть увагу, що перерахунок, який проводиться у додатку, діє виключно тільки для ПДФО, а сум військового збору не стосується, оскільки для цього збору встановлена єдина ставка. Крім того, при визначенні бази обкладення ПДФО військовий збір не застосовується. Тому інформація по військовому збору не наводиться.

Обчислена в додатку Ф1 сума податку, що підлягає сплаті в бюджет, відповідно до Інструкції переноситься з рядка 8 цього додатку до графи 6 рядка 10.1 р. II декларації. Звичайно, у цьому рядку з додатком Ф1 повинні збігатися також показники нарахованого доходу і утриманого податку (графи 3 та 4).

Зверніть увагу: на відміну від додатку Д7 старої форми декларації, у додатку Ф1 нової форми з’явився рядок 9 розділ II, де вказується сума ПДФО до повернення з бюджету. Значення рядка 9 дорівнює від’ємному значенню різниці між значеннями рядка 6 рядка 7. При цьому значення рядка 9 вказується без знака «-».

Це досить цікавий рядок, адже досі повернення ПДФО з бюджету, сплаченого податковими агентами, безпосередньо фізособі передбачалося в єдиному випадку — застосування податкової знижки, для якої існує інший додаток. Але, можливо, на практиці він буде заповнюватися при складанні уточнюючої форми такого додатку (якщо в попередньому звітному періоді платник податку помилився при самостійному визначенні доплати в бюджет). Почекаємо в цьому питанні додаткових роз’яснень від податківців.

Програми Ф2 — Ф3

Додатки Ф2 і Ф3 присвячені відповідно розрахунку ПДФО та ВЗ з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами і з доходів, отриманих з джерел за межами України відповідно. Суми з цих додатків переносяться до рядка 10.4, 10.6 розділу II декларації відповідно.

Додаток Ф4 для підприємців та самозайнятих осіб

Додаток Ф4 також принципово майже не відрізняється від додатка 5 до старої декларації. Доходи підприємців і доходи самозайнятих осіб наводяться в окремих розділах програми (відповідно розділи I і III, вони однакові), в розрізі видів економічної діяльності (для кодів КВЕД тепер виділена окрема графа 3).

Розрахунки з бюджетом по ПДФО та військового збору за відповідними категоріями платників відображаються відповідно в розділах II і IV додатка (які також дуже схожі, за винятком авансових внесків та переплат, передбачених у розділі II для підприємців, і не передбачені в розділ IV для інших самозайнятих осіб).

У розділі II, де мова йде про розрахунки з бюджетом по ПДФО, передбачається розрахунок середньомісячного розміру чистого оподатковуваного доходу, та на підставі цього здійснюється обчислення податку виходячи з двох ставок: 15% і 20%. Аналогічно згаданому вище, у разі перевищення середньомісячним доходом розміру 10 мінімальних зарплат до суми перевищення застосовується ставка 20%.

Розділ III — податкова знижка

У декларації є новий розділ III, в попередній формі цьому питанню було присвячено окремий додаток 6. Для користування правом на податкову знижку заповнюються відповідні відмітки в шапці розділу III (залежно від категорії витрат), а також наводиться чотири показники: сума витрат, сума річної зарплати, сума витрат, включається в податкову знижку, і сума ПДФО, на яку зменшується сума податкового зобов’язання.

Нагадаємо, що загальна сума податкової знижки за рік не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена на суму ЄСВ та ПСП.

Реквізити документів, що підтверджують право на податкову знижку, раніше наводилися в окремій графі додатка 6, тепер наводити не треба. Але це не означає, що витрати не слід оформляти документально. Згідно пп. 166.2.2 ПКУ, оригінали відповідних документів не надсилаються до контролюючого органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності (1095 днів).

Розділ IV — податкові зобов’язання

Якщо в попередніх розділах йшлося про суми доходів і суми податків (ПДФО і військового збору), утриманих податковими агентами, а також підлягають сплаті самостійно, то у розділ IV йдеться лише про суми податків. Сюди з рядка 10 розділу II переносяться тільки суми ПДФО і військового збору, що підлягають сплаті самостійно. Для ПДФО це рядок 23, а для ВЗ — це рядок 24.

При цьому для ПДФО є ще кілька рядків, в яких здійснюється обчислення цього податку до сплати або повернення (рядки 18 — 23 (23.1 та 23.2). А для ВЗ — тільки повторюється сума у рядку 24.1.

Розділ VI — Банківські реквізити

У розділі II декларації «Реквізити банківського рахунку для перерахування коштів у разі повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку» у рядку 30 вказуються реквізити банківського рахунку для перерахування коштів у разі повернення надміру утриманих (сплачених) сум ПДФО, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.

Хоча цього прямо в Інструкції не зазначено, але цей рядок має заповнюватися тільки тоді, коли вже є заповнений рядок 23.2, тобто одержане від’ємне значення ПДФО, що підлягає поверненню з бюджету (що зазначається в декларації без знака «-»!). Для цього вказується: номер рахунку, найменування установи банку МФО банку. Якщо за декларацією про майновий стан та доходи податок до сплати, ця рядок, на нашу думку, не заповнюється.

Розділи VII — VIII — нерухоме та рухоме майно

Розділи VII — VIII призначені для заповнення інформації про нерухоме і рухоме (транспортні засоби) майно, яке перебуває у власності фізичної особи на кінець звітного року. Нагадаємо, що крім орендодавців такого майна, про обов’язок декларування яких ми говорили вище, ці розділи повинні заповнювати та інші особи, якщо це передбачено законом. Слід зазначити, що в старій формі декларації заповнення аналогічних розділів податківці вимагали від підприємців на загальній системі оподаткування (хоча такої вимоги ні в ПКУ, ні в порядку заповнення старої декларації не було).

На відміну від попередньої форми декларації, яка передбачала окремі рядки для кожної категорії об’єктів, нова декларація передбачає порожні графи і встановлює кодування об’єктів у примітках до відповідного розділу. Наприклад: 1 — земельні ділянки, 2 — житлові будинки, 3 — квартири і т. д.

Як і раніше, інформація наводиться по кожному об’єкту окремо. Як вже зазначалося, у графі 7 розділу VII і в графі 5 розділу VII ставиться відмітка, у разі надання будь-якого з об’єктів в оренду.

Декларація про майновий стан та доходи 2016. Заповнюємо розділ за розділом
Оцініть статтю

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Send this to a friend

MAXCACHE: 0.94MB/0.00081 sec