Податки > Податок на додану вартість > Блокування податкових накладних. Критерії і порядок засідання комісії ДФС

Блокування податкових накладних. Критерії і порядок засідання комісії ДФС

Дмитрий Дрючин

Дмитрий Дрючин

Практикуючий бухгалтер та сертифікований аудитор. Із задоволенням відповім на ваші питання у коментарях до моїх статей.

Продовжуємо вивчати питання, пов’язані з блокуванням податкових накладних у відповідності з п. 201.16 ПКУ. У цьому зв’язку поспішаємо повідомити своїм читачам, що вже з 20 червня цього року набув чинності і діє Наказ Міністерства фінансів України №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для призупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної (розрахунку коригування) в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі — Наказ №567). Що нового приніс цей Наказ в життя українських бухгалтерів, розглянемо в цій публікації.

Попередні статті по темі:

Ознаки, за якими ПН (РК) будуть виключатися з моніторингу ДФС

Нарешті, критерії оцінки ПН (РК) затверджені, тому давайте, для початку з’ясуємо, в якому випадку відправлені на реєстрацію ПН (РК) взагалі не підпадають під «пильне око» моніторингу ДФС. Незважаючи на те, що таких критеріїв кілька, якщо надіслана ПН (РК) відповідає хоча б одному з нижче наведених критеріїв, то вона автоматично випадає з поля зору контролерів. Отже, ось вони:

  • ПН (РК) не підлягає наданню одержувачу (покупцю), тобто складена на кінцевого споживача, не платника ПДВ, або документ складений у відповідності з операцією, звільненою від оподаткування;
  • обсяг поставки, зазначений платником податків у ПН (РК), зареєстрованих в поточному місяці в ЄРПН (враховуючи надану ПН (РК) на реєстрацію в Реєстрі податкових накладних), становить менше 500 тис. грн., а керівник — посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох діючих платників податків;
  • загальна сума сплачених в 2016 році ЄСВ, податків та зборів (крім суми ПДВ, сплаченого при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано ПН (РК) на реєстрацію в ЄРПН, становить понад 5 млн. грн. (дана ознака може змінюватися, проте в період з 01.04.2017 року до 01.01.2018 буде використовуватися саме ця межа);
  • одночасно значення показників D і P, розрахованих у наведеному порядку, мають такі розміри: D>0,05, P<Рм*1,3. Про те, що з себе представляють показники D і P, а також, по якій формулі вони будуть розраховуватися читаємо в тексті Наказу №567.

Читайте також Як отримати бюджетне відшкодування ПДВ в 2017 році

Почнемо з того, що D – це розрахункова величина, яка розраховується за формулою D = S / T. Інші складові в цій формулі:

S — загальна сума сплачених за останні 12 місяців сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T — загальна сума поставки товарів (послуг) на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою та ставкою 7%, за останні 12 місяців, зазначена платником податку у ПН (РК), зареєстрованих у Реєстрі;

P — сума податку на додану вартість, зазначена платником податку у ПН (РК), зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі ПН (РК);

Рм — найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена в ПН (РК), зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 місяців.

Основа для проведення моніторингу і критерії ризику

Тут перше і найголовніше питання, яке повинно цікавити бухгалтерів, це на чому буде ґрунтуватися такий моніторинг ДФС? Відповідь на це питання дає текст досліджуваного нами Наказу №567. Так, моніторинг відправлених на реєстрацію ПН (РК) буде здійснюватися на основі аналізу даних звітних показників платника податків, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податків за формою згідно додатку до цих Критеріїв. Інформація, яка надається платником самостійно, має форму таблиці. Ця таблиця наведена в Додатку до Наказу №567 і віддзеркалює специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності.

Читайте також «Не реалізаційні» зведені податкові накладні: випадки та оформлення

Таким чином, ми плавно підходимо до самих критеріїв оцінки ПН (РК). Їх поки всього два і виглядають вони так:

  1. обсяг поставки товару (послуги), зазначений у ПН, яка подана на реєстрацію в ЄРПН, в 1,5 рази більше величини, що дорівнює залишку різниці обсягу поставок такого товару (послуги), зазначеного в ПН (РК), зареєстрованих з 01.01.2017 в ЄРПН, і обсягу придбання на митній території України або ввезення на митну територію України відповідного товару, вказаного з 01.01.2017 року в отриманих ПН (РК), зареєстрованих в ЄРПН, і митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, понад 75% загального такого залишку і відсутність товару (послуги), зазначеної в ПН, поданої на реєстрацію в ЄРПН, в інформації, поданої платником податків за встановленою формою, як товару (послуги) що на постійній основі поставляється або виробляється.
  2. відсутність або анулювання (зупинення дії) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право підприємства на виробництво, експорт, імпорт, оптову та роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 і 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI ПКУ щодо товарів, зазначених платником податку в ПН, поданої на реєстрацію в ЄРПН.

Картина буде неповна, якщо не зауважити, що відповідно до п. 4 Наказу №567, ДФС в період з 25.06.2017 за 30.06.2017 р. доручено провести аналіз ефективності застосування затверджених критеріїв оцінки з метою виявлення недоліків і поправок. Так що даний перелік критеріїв цілком може бути доповнений, однак поки виглядає саме так.

Порядок фактичного блокування ПН після 01.07.2017 р.

Процедура блокування (власне, і розблокування) ПН (РК) повністю викладена в п. 201.16 ПКУ. Вона містить кілька етапів і виглядає так:

1-й етап. Отримана квитанція про блокування ПН (РК)

Автоматизована система моніторингу виявляє відповідність відправленої на реєстрацію ПН (РК) критеріям ризику. Відповідно до п. 201.10 ПКУ та п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1246 протягом операційного дня (з 0 до 23 годин) платник податків отримує квитанцію про призупинення реєстрації ПН (РК).

Відповідно до п. 201.16.1 ПКУ ця квитанція повинна обов’язково містити наступну інформацію:

  • порядковий номер і дата складання ПН (РК);
  • критерій ризиковості, за яким реєстрація такої ПН (РК) припинена;
  • пропозицію надати до контролюючого органу пояснення або копії первинних документів для розблокування реєстрації ПН (РК).

Читайте також Як застосовуються штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних

2-й етап. Надання документів та пояснень для скасування блокування ПН (РК)

Власне той же п. 201.16 ПКУ передбачає, що буде затверджено вичерпний перелік документів, якого в будь-якому випадку буде достатньо для скасування блокування ПН (РК). Поки існує тільки проект переліку таких документів, але і він (перелік) вже виглядає досить переконливо, хоча перебуває тільки на стадії затвердження, тому в якому вигляді він буде затверджений, поки, сказати дуже складно.

Ще одне відкрите і дискусійне питання: «В якому вигляді мають подаватися ці документи? В паперовому або можлива електронна форма?». Проте, яке б остаточне рішення не було б прийняте, потрібно пам’ятати, що відповідно до п. 201.16.2 ПКУ ці документи подаються за основним місцем обліку.

Крім цього, на подачу таких документів маємо цілих 365 календарних днів, причому відлік починаємо з дня, наступного за днем виникнення податкових зобов’язань, відображених у ПН (РК).

3-й етап. Засідання комісії та прийняття рішення про розблокування ПН (РК)

Почнемо з того, що як тільки ДФС отримує підтверджуючі документи від платника податків, не пізніше наступного робочого дня, вона зобов’язана надати їх у розпорядження спеціально створеної комісії. Регламент роботи такої комісії повинен бути ще затверджений окремим Наказом Міністерства фінансів України, однак поки такого документа не затверджено, а на сайті МФУ є тільки проект.

Незалежно від цього, для прийняття остаточного рішення про блокування (розблокування) у цій комісії є не більше 5 робочих днів, що слідуватимуть за днем отримання документів (пояснень).

Читайте також Зміни в Інструкції з обліку ПДВ. Основні засоби, які стали «негосподарськими»

Тут потрібно зауважити, що КМУ вже затвердив спеціальну Постанову «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію ПН (РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» від 29.03.2017 р. № 190 (далі – Постанова №190). Згідно з цим документом, визначено підстави для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, до яких ставляться:

  • платник не подав письмові пояснення щодо підтвердження інформації, зазначеної у заблокованій ПН (РК);
  • платник не подав копії документів згідно з підпунктом «в» п. 201.16.1 ПКУ;
  • платник надав копії документів, які складені з порушенням чинного українського законодавства або не є достатньою підставою для прийняття рішення комісією ДФС про реєстрацію ПН (РК).

Тут цілком логічним виглядає питання: а якщо комісія відмовить у реєстрації ПН (РК): можна буде повторно подати документи? Постанова №190 чітко говорить про те, що це можна буде зробити, і знову ж таки до закінчення все тих же 365 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов’язань.

Блокування податкових накладних. Критерії і порядок засідання комісії ДФС
Оцініть статтю

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Send this to a friend