Бази персональних даних (реєстрація, ведення, відповідальність)

Головним контролюючим органом у сфері персональних даних є зовсім нова Державна служба України з питань захисту персональних даних. Вона створена всього лише 06.04.2011 року згідно з Указом Президента №390/2011.

Основні нормативно-правові документи, які регулюють бази персональних даних

  1. Закон України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 № 2297-VI (Закон №2297)
  2. «Типовий порядок обробки персональних даних у базах персональних даних» затверджений Наказом Мінюсту від 30.12.2011 №3659/5 (Порядок №3659/5).
  3. «Положення про Державний реєстр баз персональних даних та порядок його ведення» затверджене Постановою КМУ від 25.05.2011 №616.
  4. Наказ Міністерства юстиції 08.07.2011 №1824/5 «Про затвердження форм заяв про реєстрацію бази персональних даних та про внесення змін до відомостей Державного реєстру баз персональних даних і порядку їх подання». (Наказ Мінюсту №1824/5).
  5. Наказ Мінюсту 22.06.2012 №947/5 «Про затвердження Порядку здійснення Державною службою України з питань захисту персональних даних державного контролю за додержанням законодавства про захист персональних даних».
  6. Також, варто навести різні роз’яснення та листи державних органів з приводу Закону «Про захист персональних даних».

 

Роз’яснення Міністерства юстиції

  1. Роз’яснення Міністерства юстиції від 21.12.2011.
  2. Лист Мінюсту від 08.11.2011 №17304-0-33-11/61.
  3. Лист Мінюсту від 05.01.2012 № 18633-0-33-11/6.1.

 

Роз’яснення Державної служби з питань захисту персональних даних

  1. Лист Держслужби от 05.01.2012 г. N 09/46-12.
  2. Лист Держслужби от 02.04.2012 г. N 10/1106-12.
  3. Роз’яснення Володимира Козака заступника голови Державної служби України з питань захисту персональних даних, яке він дав у журналі Довідник Кадровика.
  4. Лист Держслужби від 06.12.2011 р. N 09/1312-11.
  5. Лист Держслужби от 29.02.2012 г. N 10/635-12.
  6. Лист Держслужби від 16.03.2012, № 137 «Щодо доступу до персональних даних третіх осіб».
  7. Лист Держслужби від 20.08.2012 №10/3905-12

Визначення основних понять у сфері баз персональних даних

Основні документи у сфері персональних даних

  1. Заява про реєстрацію бази персональних даних (скачати бланк можна тут).
  2. Заява про внесення змін до відомостей Державного реєстру баз персональних даних (скачати бланк можна тут).
  3. Згода працівника на обробку персональних даних (приблизну форму згоди качаємо тут)
  4. Повідомлення працівника про його права та включення його персональних даних до бази (приблизну форму качаємо тут).
  5. Зобов’язання щодо збереження інформації з обмеженим доступом.
  6. Наказ керівника про призначення структурного підрозділу, відповідального за обробку персональних даних.
  7. Внутрішнє положення про порядок обробки персональних даних затверджене наказом керівника підприємства

Можливо є ще якісь, пишіть у коментарях.

Що таке персональні дані?

Згідно статті 2 Закону №2297:
персональні дані — відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована;
Тобто, до персональних даних належать виключно інформація про фізичних осіб та не відноситься, наприклад, інформація про контрагентів підприємства – юридичних осіб.

Яка інформація відноситься до даних, за якими можна ідентифікувати фізичну особу?

Державна служба України з питань захисту персональних даних у своєму листі від 02.04.2012 №10/1106-12 зазначає, що у визначенні цього поняття слід орієнтуватися на Рішення Конституційного суду від 20.01.2012 №2-рп/2012. Згідно вказаного рішення:

Також у цьому листі Державна служба з питань захисту персональних даних рекомендує вважати персональними даними і інформацію у візитниці, адресній книзі електронної пошти підприємства, а також список контактів у мобільному телефоні.

Що таке база персональних даних?

Згідно статті 2 Закону №2297:

Тобто, сама лише наявність у підприємства будь яких персональних даних ще не дає їм права називатися базою. Ці персональні дані повинні бути узагальнені та упорядковані.
Згідно роз’яснення Мінюсту від 21.12.2011 року персональні дані:
що зберігаються та обробляються відповідним програмним забезпеченням, є базою персональних даних в електронній формі;
що зберігаються та обробляються на паперових носіях інформації, є базою персональних даних у формі картотек.
При цьому персональні дані можуть бути одночасно впорядковані як в електронній так і в формі картотек.

Що є базами персональних даних а що ні?

Загальне правило визначення бази персональних даних

Загальне правило визначення, що є базою персональних даних, а що ні, досить чітко сформульовано у листі Державної служби з питань захисту персональних даних від 20.08.2012 №10/3905-12. Для того, щоб персональні дані декількох фізичних осіб називались базою, вони повинні бути сгруповані у сукупність та оброблятися. При цьому кожне підприємство самостійно приймає рішення щодо наявності в нього бази персональних даних. Докладніше читайте у листі.

Чи є базою персональних даних інформація про найманих працівників?

Відповідно до статті 24 Кодексу законів про працю громадянин при укладенні трудового договору зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.
Інформація, що міститься у вказаних документах обробляється володільцем бази персональних даних. Відповідно, інформація про найманих працівників є базою персональних даних. Таку позицію висловив Мінюст у своєму роз’ясненні від 21.12.2011.

Підприємець укладає договори з фізичними особами. База персональних даних?

Ні, такі договори не є базою персональних даних та не підлягають державній реєстрації. Дивись роз’яснення Мінюсту від 21.12.2011 року.
А от якщо підприємець веде якийсь реєстр фізичних осіб, з якими укладаються договори (реєстр може бути як в електронній формі так і в формі картотеки), то така інформація є базою персональних даних.

Чи є базою персональних даних інформація про одну фізичну особу?

Згідно листа Міністерства юстиції від 08.11.2011 №17304-0-33-11/61, персональні дані однієї фізичної особи не є базою персональних даних виходячи із визначення терміну «база персональних даних», що наведене у статті 2 Закону №2297.

Чи є базою персональних даних структурована інформація про фізичних осіб-підприємців?

Оскільки по даним щодо фізичної особи підприємця можна ідентифікувати фізичну особу, то сукупність даних про фізичних осіб підприємців є базою персональних даних. Така позиція викладена у листі Мінюсту від 05.01.2012 №18633-0-33-11/6.1. Аналогічну позицію висловлює і Державна служба з питань захисту персональних даних у своєму листі від 05.01.2012 №09/46-12.

Чи розповсюджується Закон «Про захист персональних даних» на звичайних громадян?

Згідно статті 1 Закону, він не розповсюджується на фізичних осіб, які використовують бази персональних даних виключно для непрофесійних особистих чи побутових потреб.

Як зареєструвати базу персональних даних?
Згідно статті 9 Закону №2297 будь яка база персональних даних підлягає державній реєстрації. Якщо особа не володіє базами персональних даних, то реєструвати нічого не потрібно.

Які відомості про базу персональних даних підлягають реєстрації?

Слід звернути особливу увагу на те, що реєстрації підлягає не вся інформація, яка міститься у базі персональних даних, а лише окремі відомості. Яка інформація підлягає реєстрації, можна дізнатися із заяви про реєстрації баз персональних даних. Це:

  1. Реквізити володільця бази персональних даних.
  2. Найменування бази персональних даних.
  3. Місцезнаходження бази.
  4. Мета обробки персональних даних.
  5. Правові підстави обробки персональних даних (відповідно до статті 11 Закону України “Про захист персональних даних”)
  6. Ревізити розпорядників бази персональних даних.

Не так вже і багато, чи не так?

Як подати заяву на реєстрацію бази персональних даних?

Порядок подання заяви на реєстрацію бази персональних даних затверджений Наказом Міністерства юстиції 08.07.2011 №1824/5 «Про затвердження форм заяв про реєстрацію бази персональних даних та про внесення змін до відомостей Державного реєстру баз персональних даних і порядку їх подання». Заява може бути подана в паперовій або в електронній формі на вибір володільця бази.
У разі подання заяви в паперовій формі, заявник підписує кожну сторінку заяви та скріплює її печаткою (за наявності). Адреса державної служби: 02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, 15, каб.1205.
У разі подання заяви в електронній формі, вона повинна відповідати вимогам Законів України «Про електронний цифровий підпис» та «Про електронні документи та електронний документообіг», тобто підписана електронним цифровим підписом.

Яким чином подати заяву на реєстрації бази персональних даних в електронній формі?

В електронній формі можна подати заяву двома способами:
1. Надіслати на електронну адресу служби register@zpd.gov.ua.
2. Заповнити заяву безпосередньо на сайті https://rbpd.informjust.ua.
На офіційному сайті служби можна подивитися інструкцію по створенню заяви в електронному вигляді http://zpd.gov.ua/dszpd/uk/publish/article/32536.

Чи можна подати одну заяву на реєстрацію декількох баз?

Ні, не можна. На кожну базу персональних даних подається окрема заява.

Яким НПА затверджена заява про реєстрацію бази персональних даних? Де можна скачати бланк?

Форма заяви затверджена Наказом Міністерства юстиції 08.07.2011 №1824/5 «Про затвердження форм заяв про реєстрацію бази персональних даних та про внесення змін до відомостей Державного реєстру баз персональних даних і порядку їх подання».
Бланк заяви можна скачати за цим посиланням.

Де можна подивитись приклад заяви на реєстрацію бази даних?

Подивитися приклад можна на офіційному сайті Державної служби з питань захисту персональних даних.

Коли база персональних даних вважається зареєстрованою?

Згідно статті 9 Закону №2297 реєстрація баз здійснюється за заявочним принципом шляхом повідомлення. Згідно роз’яснення Мінюсту від 21.12.2011 база персональних даних вважається зареєстрованою з моменту внесення відповідного запису Державною службою України з питань захисту персональних даних до Державного реєстру баз персональних даних, а не отримання володільцем бази персональних даних свідоцтва про державну реєстрацію, що є наслідком зазначеного факту.

Як перевірити, чи внесений до державного реєстру баз персональних даних щодо реєстрації бази?

Перевірити факт державної реєстрації бази персональних даних можна на сайті Державного реєстру баз персональних даних https://rbpd.informjust.ua . Також, згідно Наказу Мінюсту №1824/5 Державна служба захисту персональних даних повідомляє заявника про реєстрацію. Якщо заява подавалася у паперовій формі, то лист надсилається звичайною поштою. Якщо заява була подана в електронній формі, то заявнику приходить електронне повідомлення.

Відомості про базу персональних даних змінилися. Чи треба реєструвати зміни?

Так, згідно частини 4 статті 9 Закону №2297 володілець бази персональних даних зобов’язаний повідомляти Державну службу України з питань захисту персональних даних про кожну зміну відомостей, необхідних для реєстрації бази персональних даних не пізніш ніж протягом 10 робочих днів з дня настання такої зміни.

Яким чином зареєструвати зміни до бази персональних даних? Де скачати бланк заяви?

Наказом Мінюсту №1824/5 також затверджена форма заяви про внесення змін до відомостей Державного реєстру баз персональних даних. Бланк заяви можна скачати на цій сторінці.
Володілець позначає «видалити» тих відомостей заяви, які змінились. На заміну ним шляхом позначення «додати» володілець подає нові відомості.

Чи треба реєструвати зміни до бази персональних даних, якщо змінюються дані про фізичну особу?

Ні, не треба. Реєстрації підлягають лише ті зміни, які стосуються даних, що були вказані у заяві на реєстрації бази персональних даних.

Чи можна видалити базу з Державного реєстру баз персональних даних? Яким чином це зробити?

Згідно роз’яснення Мінюсту від 21.12.2011 для видалення бази персональних даних з Державного реєстру баз персональних даних, володілець такої бази направляє в Державну службу захисту персональних даних заяву про внесення змін до відомостей Державного реєстру баз персональних даних та позначає «вилучити» всі поля відомостей, які були внесені.

Згода фізичної особи на обробку її персональних даних та повідомлення про її права
Згідно частини 5 статті 6 Закону №2297 обробка персональних даних здійснюється за згодою суб’єкта персональних даних (фізичної особи) або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.

Яким чином отримати згоду фізичної особи на обробку персональних даних?

Згідно абзацу 5 статті 2 Закону №2297 згодою суб’єкта персональних даних є будь-яке документоване, зокрема письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.

Чи можна отримати згоду в електронному чи іншому вигляді?

Питання актуальне для інтернет-магазинів та інших суб’єктів господарювання, які ведуть діяльність через інтернет. Згідно роз’яснення Володимира Козака Державна служба України з питань захисту персональних даних рекомендує вважати формами надання згоди суб’єкта персональних даних:

  1. документ на паперовому носії з реквізитами, що дає змогу ідентифікувати цей документ і фізичну особу;
  2. електронний документ, який має містити обов’язкові реквізити, що дають змогу ідентифікувати цей документ та фізичну особу. Добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних доцільно засвідчувати електронним підписом суб’єкта персональних даних.
  3. відмітку на електронній сторінці документа чи в електронному файлі, що обробляється в інформаційній системі на основі документованих програмно-технічних рішень.

 

Чи є приклад згоди фізичної особи на обробку персональних даних?

Законодавством не затверджена будь яка типова форма, згідно з якою фізична особа має давати свою згоду на обробку її персональних даних. Тому, таку форму можна розробити самостійно. Приблизну форму згоди суб’єкта персональних даних можна скачати тут.

Як та коли треба повідомити фізичну особу як суб’єкта персональних даних про її права?

Згідно частини 2 статті 12 Закону №2297 фізичну особу треба повідомити про її права виключно у письмовій формі протягом десяти робочих днів з дня включення її персональних даних до бази персональних даних.
Права суб’єкта персональних даних прописані у статті 8 Закону №2297.

Чи є яка-небудь форма повідомлення фізичної особи про її права?

Форма повідомлення суб’єкта персональних даних про його права також не затверджена. Кожен суб’єкт господарювання розробляє таку форму самостійно. Приблизну форму повідомлення можна скачати тут.

Порядок ведення баз персональних даних
Порядок ведення баз персональних даних регулюється «Типовим порядком обробки персональних даних у базах персональних даних», який затверджений Наказом Мінюсту від 30.12.2011 №3659/5.

7 кроків ведення баз персональних даних на підприємстві

  1. Визначення, чи володіє підприємство персональними даними чи ні?
  2. Визначення цілей обробки та кількості баз персональних даних.
  3. Затвердження порядку обробки та захисту персональних даних.
  4. Отримання дозволу від фізичних осіб на обробку їх персональних даних та ознайомлення таких осіб з їхніми правами відповідно до Закону №2297.
  5. Визначення посадових осіб та структурних підрозділів, відповідальних за обробку персональних даних.
  6. Подання заяви на реєстрацію бази до Державної служби з питань захисту персональних даних.
  7. Реєстрація бази персональних даних, отримання повідомлення від служби та отримання свідоцтва про реєстрації бази персональних даних.

 

Визначення підрозділу, відповідального за обробку персональних даних

Пункт 5 статті 24 Закону 2297 вимагає визначити структурний підрозділ або відповідальну особу, яка організовує роботу, пов’язану із захистом персональних даних при їх обробці. Призначення відповідальних здійснюється наказом керівника підприємства. Зазвичай ці функції покладаються на кадрову службу, а в деяких випадках на IT-службу.

Положення про порядок обробки персональних даних

Внутрішнє положення затверджується наказом керівника підприємства. Конкретно затвердженої форми положення не існує, тому кожен суб’єкт господарювання розробляє таке положення самостійно. При цьому, при розробці, слід орієнтуватися на «Типовий порядок обробки персональних даних у базах персональних даних» затверджений Наказом Мінюсту від 30.12.2011 №3659/5.
Зі змістом положення треба ознайомити працівників, чия робота безпосередньо пов’язана з обробкою персональних даних на підприємстві.

Внесення змін до посадових інструкції

До посадових інструкції працівників, які займаються обробкою персональних даних доцільно внести відповідні зміни, які пов’язані з виконанням нових функцій. Також зміни вносяться і до положень про структурні підрозділи.

Суб’єкт господарювання ліквідується. Що робити з базами персональних даних?

Якщо процес обробки персональних даних на підприємств припиняється, то бази персональних даних підлягають знищенню або передачі в архів. При цьому до державної служби з питань захисту персональних даних треба надіслати заяву про внесення змін до відомостей Державного реєстру баз персональних даних згідно Наказу Мінюсту №1824/5.
Про знищення персональних даних також треба повідомити фізичних осіб, щодо яких ці персональні дані оброблялися. Згідно пункту 3 статті 21 Закону №2297 це треба зробити протягом 10 робочих днів з дня знищення.

Перевірки в сфері захисту персональних даних та відповідальність
Контроль за додержанням законодавства про захист персональних даних здійснює Державна служба України з питань захисту персональних даних. Контроль здійснюється шляхом проведення виїзних та безвиїзних перевірок володільців та (або) розпорядників баз персональних даних.
Якщо в ході проведення перевірки контролери виявлять порушення у законодавства про захист персональних даних, вони складають протоколи про адміністративні правопорушення. Рішення про застосування відповідальності приймається судовими органами за результатами розгляду протоколу.

Яка відповідальність встановлена за порушення у сфері захисту персональних даних?

Відповідальність передбачена статтями 188-39 та 188-40 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУАП) та статтею 182 Кримінального кодексу України (ККУ):

Порушення Відповідальність
Стаття 188-39 КУАП
Частина 1. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення суб’єкта персональних даних про його права у зв’язку із включенням його персональних даних до бази персональних даних, мету збору цих даних та осіб, яким ці дані передаються Для громадян – від 3400 до 5100 грн. Для посадових осіб підприємств та фізичних осіб-підприємців – від 5100 до 6800 грн.
Частина 2. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту персональних даних про зміну відомостей, що подаються для державної реєстрації бази персональних даних Для громадян – від 1700 до 3400 грн. Для посадових осіб підприємств та фізичних осіб-підприємців – від 3400 до 6800 грн.
Частина 3. Повторне потягом року вчинення порушення з числа передбачених частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню Для громадян – від 5100 до 8500 грн. Для посадових осіб підприємств та фізичних осіб-підприємців – від 6800 до 11900 грн.
Частина 4. Ухилення від державної реєстрації бази персональних даних Для громадян – від 5100 до 8500 грн. Для посадових осіб підприємств та фізичних осіб-підприємців – від 8500 до 17000 грн.
Частина 5. Недодержання встановленого законодавством про захист персональних даних порядку захисту персональних даних у базі персональних даних, що призвело до незаконного доступу до них Від 5100 до 17000 грн.
Стаття 188-40 КУАП
Невиконання законних вимог посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту персональних даних щодо усунення порушень законодавства про захист персональних даних Для посадових осіб підприємств та фізичних осіб-підприємців – від 1700 до 3400 грн.
Стаття 182 ККУ
Незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації Штраф від 8500 до 17000 грн. або виправні роботи до трьох років або арешт до шести місяців або обмеження волі до трьох років
Повторні дії, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи. Істотною шкодою у цій статті, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Арешт від трьох до шести місяців або обмеження волі від трьох до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк.

 

Коментарі

Ирина Р » 12 окт 2012, 20:27

Здравствуйте. Прошу прощения за вопрос, я чесно пыталась понять, зачам эти базы нужны и кто их обязан регистрировать. Времени читать всё, к сожалению, нет. Мне так и непонятно, зачам вообще регистрация нужна. Для себя сделала выводы, что меня это не должно касаться, но решила переспросить. Я являюсь СПД, работаю в сфере обучения иностранным языкам. У меня есть ученики, но я работаю пока одна. Я должна регистрировать данные об учениках и если я решу трудоустроить одного-двух человек, тогда надо будет регистрировать данные? Спасибо.
bykashka » 12 окт 2012, 22:37

Виходячи з вимог закону, якщо ведете якусь свою базу, до якої вносите персональні дані ваших учнів (ім’я, паспортні дані, ІПН тощо) то це база персональних даних та її треба реєструвати.

Якщо ви будет оформляти на роботу декількох працівників, то вам обов’язково треба буде реєструвати базу на найманих працівників.
Tatyana-Vesna » 17 окт 2012, 19:37

Спасибо за подборку!Очень понравилась.

Larisa » 14 дек 2012, 10:15
Здравствуйте,
подскажите, пожалуйста, нужно ли мне регистрировать базу персональных данных?
Я ФЛ-предприниматель (международные грузовые перевозки), 3 группа (5 %), в августе 2012 г. у меня впервые зарегистрированы два наемных работника (водители), один из них мой муж.
Заранее благодарна за ответ.
bykashka » 14 дек 2012, 12:20

Чи є базою персональних даних інформація про найманих працівників?

Відповідно до статті 24 Кодексу законів про працю громадянин при укладенні трудового договору зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.
Інформація, що міститься у вказаних документах обробляється володільцем бази персональних даних. Відповідно, інформація про найманих працівників є базою персональних даних. Таку позицію висловив Мінюст у своєму роз’ясненні від 21.12.2011.

Larisa » 17 дек 2012, 11:53
Доброго дня,
а як розуміти таку інформацію http://jurblog.com.ua/2012/11/otmena-ob … h-dannyih/.
З повагою, Лариса

bykashka » 17 дек 2012, 12:40

Можливо такий законопроект і був прийнятий, але на сьогоднішній день він не вступив в силу. В закон «Про захист персональних даних» вносилися зміни тільки один раз 23 лютого 2012 року. Так що радіти ще рано.

Naykrascha » 01 янв 2013, 18:49

Добрий день!
Питання дещо перегукується з попередніми заданими тут, проте підкажіть будь ласка.
Для тур.агентської діяльності (підприємець) необхідно отримати у клієнта паспорт (в окремих випадках може бути необхідна інформація про місце роботи, дохід, сімейний стан, власність) чи потрібно у даному випадку створювати якісь бази даних та реєструвати їх? Чи підприємців це не стосується? (документи, на які дані посилання, прочитала, хочу зрозуміти безпосередньо для себе)
Дякую.

bykashka » 02 янв 2013, 13:48
Вам треба реєструвати базу персональних даних «Клієнти»

Naykrascha » 04 янв 2013, 19:17

Дякую.
Яким чином здійснюються перевірки? Невже всіх підприємців перевіряють?
Також забула у своєму попередньому дописі зауважити, що інформацію про клієнта: дані паспорта (в окремих випадках може бути необхідна інформація про місце роботи, дохід, сімейний стан, власність) передаються туроператору, відповідно документи у агента (підприємця) не накопичуються/можуть не зберігатись.
Це має значення і чи є аргументом, що дозволяє не реєструвати базу персональних даних?
bykashka » 09 янв 2013, 08:04
Naykrascha, поки що не чув, щоб когось перевіряли. Але порядок перевірок вже є затверджений. Реєструвати базу персональних даних чи ні в вашому випадку, залежить від того, чи структуруєте ви якимось чином інформацію про клієнтів. Складаєте якийсь реєстр клієнтів? Якщо так, то це база та її треба реєструвати.
Cvishen » 10 янв 2013, 11:41
Таке питання: я маю квитанційну книжку на виконання послуг. При замовленні заповнюється сторінка та копія сторінки (відривається та видається замовнику (фізичній особі). В книзі залишаються перші (оригінали) сторінки де є графа «Замовник». В ній я зазвичай вписую ПІБ, адреса, та телефон замовника. Чи являється така книга базою персональних данних (чи потрібно її реєструвати)?
Лилия22 » 03 апр 2013, 12:08
Здравствуйте! подскажи пожалуйста ответ на такой вопрос. Я- гос.работник и выдаю предпринимателям утверждаю и выдаю порядок работы магазина(кафе,киоска и т.д).Необходимо ли мне собирать ПД ? Ведь мне паспорт и код не дают,а только свидетельство про регистрацию и др. документы. Спасибо!
kissbohda » 23 дек 2013, 17:29
я ФОП заключив договір з фізичною особою а потім його розірвав, але перед тим додав його до бази даних, мені потрібно видалити його дані з бази даних чи залишити їх у базі, і чи потрібного його про повідомляти?
Бази персональних даних (реєстрація, ведення, відповідальність)
Оцініть статтю

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *