Податки > Єдиний соціальний внесок > Аванс до заробітної плати. Розраховуємо і виплачуємо правильно

Аванс до заробітної плати. Розраховуємо і виплачуємо правильно

Дмитрий Дрючин

Дмитрий Дрючин

Практикуючий бухгалтер та сертифікований аудитор. Із задоволенням відповім на ваші питання у коментарях до моїх статей.

Питання, пов’язані з виплатою заробітної плати на підприємстві, завжди перебували під пильною увагою бухгалтерів. Однак, останнім часом, коли суми штрафних санкцій за порушення трудового законодавства стали просто захмарними, а деколи і зовсім непідйомними, своєчасністю і повнотою виплати заробітної плати стали цікавитися не тільки контролюючі органи, але і адміністрація самого підприємства.

Про те, як правильно роботодавцю нарахувати та виплатити аванс за роботу в першій половині місяця, присвячена дана консультація.

Порядок виплати заробітної плати

Незалежно від того, хто є роботодавцем (юридична особа або фізична особа — підприємець) порядок виплати заробітної плати повинен бути закріплений у колективному договорі. Якщо ж на підприємстві працює до 15 чоловік і укладення колективного договору для такого підприємства не є обов’язковим, то роботодавець, все одно, зобов’язаний розробити і затвердити внутрішній нормативний документ (наприклад, Положення про оплату праці). Крім цього, розроблений документ обов’язково має бути погоджено з профспілковою організацією, а при її відсутності, з уповноваженим представником трудового колективу.

Періодичність виплати заробітної плати

На законодавчому рівні періодичність виплати закріплена відразу в двох нормативно-правових документах. Це, перш за все, стаття 115 КзПП і, звичайно ж, ч. 1 статті 24 Закону України «Про оплату праці». Саме ці два нормативно-правові документи зобов’язують будь-якого роботодавця в Україні (включаючи фізичних осіб — підприємців) виплачувати заробітну плату не рідше двох разів на місяць, у проміжок часу, який не перевищує 16 календарних днів.

Оскільки ці положення закріплені на законодавчому рівні, то виплата заробітної плати не рідше двох разів в місяць – це обов’язок, а не право роботодавця. Ця законодавча норма підлягає обов’язковому виконанню, навіть у тому випадку, якщо один або кілька працівників на підприємстві відмовляються отримувати зарплату щонайменше двічі на місяць.

Читайте також Як індексувати зарплату, якщо за однаковими посадами встановлені різні оклади

На практиці, часто – густо, українські бухгалтери стикаються з тим, що працівник відмовляється отримувати належне частинами (аванс і зарплату) і декларує своє бажання отримувати всі виплати тільки раз на місяць. Для цього вони навіть пишуть відповідну заяву в бухгалтерію та ін. Дані факти ніяк не звільняє роботодавця від виконання законодавчих норм, проте створюють додаткові труднощі для бухгалтерів.

Якщо Ви зіткнулися з небажанням співробітника отримувати аванс, то діємо наступним чином:

  • Розраховуємо суму авансу та податки, які необхідно сплатити для такої виплати;
  • У разі, якщо зарплата виплачується з каси підприємства, отримати належну суму авансу в банку і оприбутковувати в касі;
  • Якщо працівник протягом трьох робочих днів не звертається за виплатою, аванс депонують, тобто здають назад в банк, для того щоб потім знову видати, але вже в термін отримання заробітної плати.

При такому підході до виплати авансу, штрафні санкції за порушення трудового законодавства, в частині несвоєчасної виплати зарплати, вам навряд чи загрожують, оскільки примушувати працівника прийти в касу і отримати аванс Ви не маєте права, то до вас, як до роботодавця ніяких претензій бути не може. Зі свого боку, ви цю виплату забезпечили, а бажання найманого працівника – це його особиста справа.

Звичайно, подібні питання повністю відпадають, якщо роботодавець виплачує зарплату на банківські картки. Тут бажання співробітника не має ніякого значення, бухгалтер просто розраховує і сплачує аванс у встановлені терміни.

Хочемо зауважити, що виплата зарплати наперед, тобто коли у строк авансу виплачується вся зарплата за відпрацьований місяць – це теж порушення, оскільки в цьому випадку порушується норма, згідно з якою виплати повинні бути не рідше двох разів в місяць.

Визначаємо граничні строки для виплати зарплати

У загальному випадку, аванс – це оплата за роботу в першій половині місяця, тобто з 1 по 15 число кожного місяця. Таким чином, бухгалтеру необхідно розрахувати яку саме суму працівник заробив в першій половині місяця.

Стаття 115 КзПП чітко вимагає, щоб виплата зарплати здійснювалася не пізніше 7 календарних днів, наступних за тим періодом, який оплачується. Таким чином, маємо наступні граничні терміни виплати:

  • Аванс – не пізніше, ніж 22 число поточного місяця (15 +7);
  • Зарплата – не пізніше 7 числа наступного місяця.

І нарешті, виплачувати аванс або зарплату потрібно тільки в робочі дні, оскільки ч. 2 статті 115 КзПП чітко визначать норму згідно з якою, якщо граничний термін виплати припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то така виплата проводиться напередодні.

Читайте також Перехідні відпустки. Особливості відображення у бухгалтерському обліку та оподаткування

Розраховуємо суму авансу

Почнемо з того, що і стаття 115 КзПП та стаття 24 Закону про оплату праці вимагає, щоб розмір авансу був не менше оплати за фактично відпрацьований працівником час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Таким чином, розраховуємо суму авансу виходячи з окладу конкретного працівника, однак при цьому враховуємо фактично відпрацьований таким співробітником час в період з 1 по 15 число місяця. Про це пише профільне Міністерство праці у своєму листі від 09.12.2010 р. № 912/13/155-10. Якщо ж ми маємо справу з відрядною оплатою праці, то розрахунок авансу виконуємо виходячи з фактично виробленого обсягу продукції (робіт, послуг) у першій половині місяця і, природно, встановлених розцінок. Про це читаємо у ще одному листі профільного міністерства від 22.11.2010 р. № 964/13/84-10.

Що ж до премій, доплат, надбавок і всіх інших компенсаційних виплат, то при розрахунку авансу їх в розрахунок не беруть. Такі виплати нараховуються в кінці місяця, коли проводиться остаточний розрахунок і виплата заробітної плати.

Тут же варто сказати і про доплати до рівня мінімальної заробітної плати, яка тепер стала рідкістю. Така доплата може бути нарахована лише в кінці місяця. На думку автора, ця норма виглядає як не можна логічно, оскільки в середині місяця ще багато питань, таких як, скільки всього запрацює співробітник в цьому місяці? чи доведеться йому доплата до рівня мінімальної зарплати? А якщо потрібно, то в якому розмірі? Таким чином, визначилися – доплату до рівня мінімальної заробітної плати нараховуємо та виплачуємо тільки разом із зарплатою за другу половину місяця.

Аванс у відсотках від окладу співробітника

Багато бухгалтера цікавляться, чи можна встановити аванс в процентному співвідношенні до окладу? Відповідь тут звичайно ствердна, законодавчо це ніде не заборонено. Однак якщо ви підете на цей крок, то радимо виплачувати аванс в розмірі приблизно дорівнює 55 – 60 % окладу співробітника, щоб з урахуванням премій, індексації і надбавок, що виплачуються суми за першу і другу половини місяця були пропорційними. Все ж, навіть не дивлячись на такий зважений підхід, при виплаті авансу чітко контролюйте фактично відпрацьований працівником час, щоб не завищити суму виплат.

Читайте також Як подати заяву на податкову соціальну пільгу та які документи потрібні

Податкова соціальна пільга (ПСП) при виплаті авансу

Згідно з роз’ясненнями, які опубліковані у підкатегорії 103.08.01 ЗІР застосовувати ПСП до нарахованому авансу не можна, навіть в тому випадку, якщо працівник має право на таку пільгу у місяці нарахування.

Логіка фіскальної служби в цьому питанні проста і зрозуміла, адже наведений у п. 164.6 ПКУ порядок застосування пільги, може використовуватися тільки до загальної суми зарплати за місяць при її нарахування.

Отже, навіть якщо ви впевнені в тому, що і в кінці місяця працівник буде мати право на ПСП, тобто сума ПДФО, яку необхідно утримати з зарплати, в кінці місяця зменшиться, все одно при виплаті авансу утримуємо ПДФО і перераховуємо до бюджету в повному обсязі.

В кінці місяця, коли буде проводитися остаточний розрахунок (нарахування зарплати), ви розрахуєте суму податку по кожному працівнику з урахуванням ПСП (звичайно, якщо за співробітником збереглося право на її отримання). Далі, вже при виплаті зарплати за другу половину місяця до бюджету вкажіть різницю між загальною сумою ПДФО, утриманої з місячної заробітної плати працівників, та сумою ПДФО, сплаченого в аванс. У підсумку ПДФО, сплачений аванс за працівників, які мають право на ПСП, врахується при визначенні загальної суми ПДФО, що підлягає сплаті за підсумками місяця.

Штрафні санкції за порушення порядку виплати зарплати

Роботодавцям, які свідомо порушують встановлений порядок виплати заробітної плати, наприклад, виплачують зарплату один раз на місяць, загрожують такі штрафні санкції:

  • однієї мінімальної зарплати, встановленої на момент виявлення порушення (зараз — 3200 грн.) (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КзПП), за умови, що термін виплати авансу пропущено менш ніж на один місяць;
  • — трикратного розміру мінімальної зарплати, встановленої на момент виявлення порушення (сьогодні — 9600 грн.) (абз. 3 ч. 2 ст. 265 КзПП), якщо терміни виплати зарплати порушено більш ніж на місяць.

Не без штрафів виявиться і адміністрація роботодавця (директор, бухгалтер тощо). За ці ж порушення до них буде застосована ст. 41 КпАП, яка передбачає матеріальну відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від 510 до 1700 грн.

Зверніть особливу увагу бухгалтерів на те, що порушення встановлених термінів виплати зарплати є триваючим правопорушенням. Воно починається з моменту, коли заробітна плата має бути виплачена працівнику (у строки, встановлені законом або колективним договором), і триває до тих пір, поки роботодавець її не виплатить або факт правопорушення не буде виявлено відповідною посадовою особою. Про це прямо говориться в листі Міністерства праці від 28.08.2002 р. № 06/2-4/196.

Таким чином, якщо у вас зарплата виплачується один раз на місяць (не виплачується зарплата за першу половину місяця (аванс), адміністративне стягнення за таке порушення може бути застосовано протягом 3 місяців з дня фактичної виплати авансу. При цьому днем фактичної виплати авансу буде день виплати загальної суми зарплати за місяць.

Що ж стосується штрафів за ч. 2 ст. 265 КзПП то до них застосовуються загальні строки давності (1095 днів, або три роки).

За підтримки: Бажаєте дізнатися будь якої валюту в Україні? Сайт minfin.com.ua пропонує скористатися безкоштовним конвертером валют. На сайті ви можете дивитися курси з різних джерел: міжбанк, НБУ, обмінники та інші.

Аванс до заробітної плати. Розраховуємо і виплачуємо правильно
4 (80%) 7 votes

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Send this to a friend