Як фізичній особі підприємцю — платнику єдиного податку обрати свою групу?

Найбільш популярне питання приватних підприємців – платників єдиного податку, які читають цей блог: «До якої групи я відношусь?». При цьому, у переважній більшості випадків, це питання сформульоване наступним чином: «Я фізична особа — платник єдиного податку. В мене наступні КВЕДи: 1, 2, 3, 4. До якої групи я відношусь?».

Скажу одразу, на запитання сформульоване таким чином, майже неможливо відповісти, оскільки група платника єдиного податку залежить від видів економічної діяльності згідно КВЕД дуже мало. Звичайно, залежність є, проте, вона не така, щоб на підставі тільки КВЕДу обирати групу.

Можливо, ця стаття буде опублікована надто пізно для тих, хто вирішив перейти на спрощену систему оподаткування з 01 січня 2012 року. Проте, вона стане у пригоді тим підприємцям, які будуть переходити на єдиний податок пізніше. Слід зазначити, що у цьому пості ми не будемо говорити про види діяльності, які взагалі заборонені для спрощеної системи оподаткування, а лише розглядати процес обрання групи.

Для визначення групи, підприємцю слід відповісти на декілька питань. Ці питання я постараюся розписати докладніше та розташую їх у порядку, за яким на них слід відповідати. Спочатку, підприємцю слід визначитися, чи відповідає він головним критеріям спрощеної системи оподаткування, які прописані у пункті 291.4 Податкового кодексу.

Який розмір доходу отримав ФОП за попередній рік?

Це питання не стосується новостворених суб’єктів господарювання. Підприємці, які переходять на єдиний податок із загальної системи оподаткування та «старі» платники єдиного податку, для обрання групи, мають знати обмеження по граничному обсягу доходу за попередній рік.

Перша група – 150 тис.грн. Друга група — 1 млн.грн. Третя група – 3 млн.грн.

Відповідно, якщо ФОП отримав за попередній рік дохід в розмірі 2 млн.грн., він не може обрати першу чи другу групу. Якщо підприємцем було отримано дохід в розмірі 100 тис.грн., то за критерієм «граничний обсяг доходу», він може обрати будь яку з трьох груп платників єдиного податку. Однак, це лише початок. Далі слід задати наступні питання:

Скільки найманих працівників має підприємець?

Перша група взагалі не має права використовувати найману працю. Друга група може мати не більше 10 найманих осіб одночасно. Третя група – не більше 20 осіб. Отже, так само, як і в попередньому випадку, якщо приватний підприємець має 15 найманих осіб, то він може бути лише у третій групі. А якщо ФОП взагалі не використовує найманих працівників, то він може бути у будь якій групі.

Яку діяльність буде провадити підприємець?

Це мабуть головний критерій, який береться до уваги при визначенні групи платників єдиного податку.

Перша група може:

1. здійснювати виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках;
2. надавати побутові послуги населенню.

При цьому можна займатися цими видами діяльності одночасно. Перелік побутових послуг прописаний у пункті 291.7 Податкового кодексу та є виключним. Тобто, якщо підприємець не знайшов свого виду послуг у цьому пункту, він не може бути у першій групі. Відповідно, якщо підприємець займається роздрібною торгівлею будь де, окрім ринку, він не може обрати першу групу.

Друга група може:

1. надавати будь які послуги, але тільки платникам єдиного податку або населенню;
2. виробляти та продавати товари будь кому;
3. займатися ресторанним бізнесом.

Підприємець має визначитися, чим він буде займатися, надавати послуги чи продавати товари. Друга група не може надавати послуги юридичним та фізичним особам на загальній системі оподаткування. Це головна перешкода для другої групи і головне питання, на яке має відповісти підприємець. Якщо підприємець і продає товари і надає послуги, то головним критерієм для обрання чи не обрання другої групи, буде те, кому саме він надає свої послуги.

Слід зазначити, що для другої групи є виключення. У другій групі не можуть бути підприємці, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005).

Третя група може здійснювати будь яку діяльність, яка не заборонена для спрощеної системи оподаткування – продавати товари чи надавати послуги будь кому та на будь якій системі оподаткування. Отже, якщо приватний підприємець надає послуги комусь, окрім інших платників єдиного податку чи населенню, йому пряма дорога виключно у третю групу.

З якими контрагентами буде працювати підприємець?

Відповідь на це питання наведена у попередньому розділі статті. Слід лише зазначити, що контрагентами ФОПа на єдиному податку є як його постачальники, так і його покупці. Це питання стосується тільки покупців. Тобто, платник єдиного податку будь якої групи може отримувати товари чи послуги від будь якого контрагента, як на загальній та спрощеній системі оподаткування, так і від населення.

Чи потрібен підприємцю статус платника ПДВ?

Які суб’єкти господарювання можуть бути платникам податку на додану вартість на спрощеній системі оподаткування докладно розглянуто у статті Єдиний податок 2012 та реєстрація платником податку на додану вартість. Право чи обов’язок?. Якщо підприємець переходить на єдиний податок із загальної системи оподаткування та не є платником податку на додану вартість, проте бажає у майбутньому ним стати, то йому пряма дорога у третю групу за ставкою 5%. Стати платником ПДВ та змінити ставку на 3% + ПДВ, можна лише зі ставки 5%. Так само слід поступити і новоствореному платнику єдиного податку, який у майбутньому бажає стати платником податку на додану вартість.

Відповідальність за невідповідність умовам певної групі

Згідно пункту 293.8 Податкового кодексу, якщо платник єдиного податку перевищив граничний обсяг доходу, встановлений для відповідної групи, то до суми перевищення він повинен застосувати ставку єдиного податку 15% та з наступного кварталу перейти у наступну групу. Наприклад, якщо єдинник другої групи отримав дохід в розмірі 1 млн. 200 тис.грн., то з суми 200 тис.грн. він повинен сплатити 15% та перейти у третю групу.

Якщо платник єдиного податку перевищив кількість найманих працівників для відповідної групи, то він повинен з наступного кварталу перейти в іншу групу, якій відповідає кількість найманців. Взагалі, цей випадок не прописаний у Податковому кодексі, тому відповідальності за це немає, проте, я думаю, що податкова служба буде переводити єдинників у відповідні групі на підставі тієї ж статті 291.4.

Щодо видів діяльності та статусу контрагентів, з якими буде працювати платник єдиного податку, так само, відповідальності не передбачено, проте у відповідну групу треба буде перейти.

Також, я думаю, що, якщо вчасно не здійснити перехід в іншу групу, та якщо податкова служба виявить це під час проведення перевірки, у відповідних кварталах, в яких повинен був здійснитися перехід в іншу групу, податківцями будуть застосовуватися відповідні ставки єдиного податку, встановлені для таких груп та донараховуватися податкові зобов’язання та штрафи за їх несплату.

Висновок

Отже, для вибору групи, платнику єдиного податку слід відповідати, по черзі, за якою вони наведені у статті, на наступні питання:

1. Який розмір доходу було отримано за попередній рік?
2. Скільки я маю найманих працівників?
3. Якою діяльністю я займаюсь?
4. Хто мої контрагенти?
5. Чи потрібен мені статус платника податку на додану вартість?

Сподіваюсь, що після прочитання цієї статті, питання щодо обрання групи повинно відпасти. Якщо стаття не допомогла, та в когось досі залишилися питання, прошу в коментарі. Бажаю всім правильно обирати свої групи.