Платим деньги авторам | Как стать автором | Правила

Головна > Податки > Податок на додану вартість > Добровільна та обов’язкова реєстрація платником податку на додану вартість. Хто має право та як підтвердити обсяги постачання?

Добровільна та обов’язкова реєстрація платником податку на додану вартість. Хто має право та як підтвердити обсяги постачання?

На сьогоднішній день, отримання свідоцтва платника податку на додану вартість перетворилося для суб’єктів господарювання на дуже тяжку процедуру подання заяв на реєстрацію та нескінченну низку відмов з боку податкової служби. Стати платником ПДВ не так вже і просто. А втратити цей статус можна дуже і дуже швидко внаслідок анулювання реєстрації.

Всіх суб’єктів господарювання можна розділити на декілька груп (відповідно до статусу платника ПДВ):

  1. Особи, що вже зареєстровані платниками.
  2. Особи які не мають обов’язку реєструватися та не прагнуть цього.
  3. Особи, які зобов’язані зареєструватися.
  4. Особи, які не зобов’язані реєструватися, проте мають право.
  5. Особи, які прагнуть стати платниками, проте не мають на це права.

Перші дві групи нам зовсім не цікаві. Розглядом особливостей та нюансів реєстрації платниками податку на додану вартість третьої, четвертої та п’ятої груп ми займемося у цій статті. Адже, саме у цих груп суб’єктів господарювання виникає найбільше питань щодо реєстрації платниками ПДВ. Таких питань стає ще більше, коли вони дізнаються про позицію податкової служби на окремі сторони процедури отримання свідоцтва платника податку на додану вартість.

Ця стаття представляє собою просто систематизацію інформації та буде корисна, як було зазначено вище, тим суб’єктам господарювання, які у найближчому майбутньому будуть становитися платниками податку на додану вартість.

Для того, щоб мати право зареєструватися платником ПДВ, суб’єкту господарювання необхідно відповідати багатьом критеріям, які визначені Податковим кодексом. Ці критерії, я розділю на два етапи. Перший етап – відповідність критеріям статті 180 ПКУ. Другий етап – відповідність вимогам статей 181 (обов’язкова реєстрація) та 182 (добровільна реєстрація) Розділу V Податкового кодексу. Другий етап неможливий без першого.

Хто є платником податку на додану вартість згідно Податкового кодексу?

Перелік, суб’єктів господарювання, які можуть стати платниками податку на додану вартість наведено у п.14.1.139 та 180.1 ПКУ. Пункт 14.1.139 наводить перелік осіб, які є «особами» для цілей Розділу V Податок на додану вартість. Тобто, на них розповсюджуються норми цього самого розділу.

1. Згідно пункту 14.1.139 ПКУ «особами» є наступні суб’єкти:

  • юридичні особи (окрім платників єдиного податку четвертої групи за ставкою 5%);
  • винятком з попереднього правила є юридичні особи – платники єдиного податку, у яких обсяг постачання робіт (послуг) наданих іншим платникам ПДВ за останні 12 календарних місяців перевищив 300 тис.грн.;
  • юридичні особи, що не є суб’єктами господарювання;
  • фізичні особи – підприємці (крім платників єдиного податку першої та другої групи, а також третьої групи за ставкою 5%);
  • винятком з попереднього правила є фізичні особи – підприємці платники єдиного податку третьої групи у яких обсяг постачання робіт (послуг) наданих іншим платникам ПДВ за останні 12 календарних місяців перевищив 300 тис.грн.;
  • фізичні особи, які ввозять товари на митну територію України;
  • представництва нерезидента, що не мають статусу юридичної особи.

2. У пункті 180.1 наведено перелік таких «осіб», які є платниками податку на додану вартість. Серед них нам особливо будуть цікаві:

  • особи, які вже зареєстровані;
  • особи, які реєструються у добровільному порядку (ст.182 ПКУ);
  • особи, що підлягають обов’язковій реєстрації (ст.181 ПКУ).

Відповідно, можна навести перелік осіб, які не можуть бути платниками податку на додану вартість

  • особи, які не відповідають вимогам обов’язкової реєстрації (ст.181 ПКУ);
  • особи, які не відповідають критеріям добровільної реєстрації (ст.182 ПКУ);
  • суб’єкти, які не є «особами» для цілей Розділу V відповідно до п.14.1.139 ПКУ;
  • особа, яка здійснює виключно операції, які не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.

Обов’язкова реєстрація платником ПДВ

Вимоги до обов’язкової реєстрації визначені статтею 181 ПКУ. Згідно пункту 181.1, у разі, якщо загальна сума від операцій постачання товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню, за останні 12 календарних місяців перевищує 300 тис.грн. то така особа зобов’язана зареєструватися платником ПДВ. Зазначене правило не стосується платників єдиного податку.

Слід зазначити, що для обов’язкової реєстрації платником ПДВ, строк 12 календарних місяців ігнорується. Тобто, особа, може бути зареєстрована суб’єктом господарювання менше зазначеного строку. При цьому, якщо обсяг 300 тис.грн. набереться у першому місяці діяльності, то така особа підлягає обов’язковій реєстрації.

Також слід звернути увагу, на позицію, яку ДПА наводить у листі від 14.02.2011 №4021/7/16-1417: «укладення цивільно-правових угод (договорів) на постачання товарів/послуг в сумі, що перевищує 300 тис. грн., чи наявність наміру у особи здійснювати діяльність, за результатами якої буде перевищено обсяг, визначений пунктом 181.1 статті 181 розділу V Кодексу, не є підставою для реєстрації особи як платника податку на додану вартість».

Обсяг постачання в розмірі 300 тис.грн. має бути досягнуто за рахунок оподатковуваних операцій до яких, згідно розділу V та розділу ХХ ПКУ відносяться операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою, нульовою ставкою, звільнені та тимчасово звільнені від оподаткування. Відповідно, операції, які не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, для визначення необхідного обсягу постачання не враховуються.

Добровільна реєстрація платником ПДВ

В тому разі, коли суб’єкт господарювання не здійснив постачання товарів чи послуг за останні 12 календарних місяців в обсязі 300 тис.грн., він має право право зареєструватися платником податку на додану вартість у добровільному порядку. Зробити це можна у разі відповідності критеріям, які визначені статтею 182 ПКУ. Отже, для добровільної реєстрації платником ПДВ, суб’єкту господарювання необхідно:

  1. бути зареєстрованим суб’єктом господарювання не менше 12 календарних місяців;
  2. не підлягати обов’язковій реєстрації у зв’язку із недосягненням 300 тис.грн. обсягів постачання за останні 12 місяців;
  3. мати обсяги постачання іншим платникам податку на додану вартість в розмірі 50% від загального обсягу постачання (за попередні 12 календарних місяців);
  4. ці обсяги постачання повинні бути сформовані за рахунок оподатковуваних операцій (відповідно до інформації, розміщеної у Єдиній базі податкових знань на офіційному сайті ДПА а також згідно розділу V та розділу ХХ ПКУ, до оподатковуваних операцій належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою, нульовою ставкою, звільнені та тимчасово звільнені від оподаткування);
  5. із прийняттям Закону 3609-VI від 07.07.11 можливість зареєструватися платником ПДВ отримали суб’єкти господарювання, статутний капітал або балансова вартість активів яких перевищує 300 тис.грн. Зазначений критерій розглянемо нижче, оскільки, з позиції ДПА, він досить неоднозначний.


Примітка. Знайшов у Лізі цікаву статтю про критерії обов’язкової та добровільної реєстрації. Короткий зміст статті приблизно наступний: період для визначення відповідності критеріям обов’язкової та добровільної реєстрації у пунктах 181.1 та 182.1 ПКУ однаковий. Він складає 12 календарних місяців. А формулювання тексту у цій частині звучить у зазначених пунктах майже ідентично: «протягом останніх 12 календарних місяців» у пункті 181.1 та «за останні 12 календарних місяців» у пункті 182.1. При цьому тлумачення пунктів різне. Під обов’язкову реєстрацію підпадає в тому числі новостворена особа, яка набрала необхідний обсяг постачання, наприклад, у перший місяць діяльності. Під добровільну реєстрацію, новостворена особа вже не підпадає, тому що вона має бути зареєстрованою не менше 12 календарних місяців. Тобто, у випадку обов’язкової реєстрації строк 12 календарних місяців ігнорується, а у випадку добровільної – ні. Дуже цікавий висновок, чи не так? Такий висновок цілком можна зробити з огляду на нечіткість норм пунктів 181.1 та 182.1 ПКУ у частині визначення саме строку. Проте, з огляду на практику, що склалася, така позиція не має права на життя.

Особливості добровільної реєстрації при розмірі статутного капіталу або балансової вартості активів 300 тис.грн.

Із вступом в силу Закону №3609-VI від 07.07.2011 року до умов, які надають можливість платникам податків зареєструватися платниками ПДВ у добровільному порядку, було додано наступний критерій: розмір статутного капіталу або балансова вартість активів (основних засобів, нематеріальних активів, запасів) повинен перевищувати 300 тис.грн. В цьому разі особа може добровільно зареєструватися незалежно від наявності оподатковуваних операцій та обсягу постачання іншим платникам податку.

Звісно, у цьому критерії є свої нюанси, які полягають у вимогах, які висуває головне податкове відомство. З огляду на позицію ДПА, для добровільної реєстрації за абз.2 пункту 182.1 ПКУ суб’єкту господарювання необхідно дотриматися наступних умов:

1. У разі формування статутного капіталу грошовими коштами, він повинен бути сплачений в повному обсязі (в цьому разі до податкової треба буде надати виписку банку, завірену його печаткою).

2. У разі формування статутного капіталу майном, таке майно має бути фактично внесено на баланс (наявність акту приймання – передачі).

3. Операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи — резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права вважаються придбанням інвестиційного активу. Відповідно, виникає об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб та юридична особа виступає у ролі податкового агента щодо фізичної особи – засновника.

От такі вимоги висуває податкова служба при здійсненні суб’єктом господарювання реєстрації платником ПДВ у добровільному порядку відповідно до абз.2 пункту 182.1 ПКУ. Наприклад, податківці з міста Винница висувають саме такі вимоги до своїх підприємств. Правомірні такі вимоги, чи ні. Розбиратися в цьому, наприклад мені, не дуже хочеться.

Єдиний податок та ПДВ. Перехід зі спрощеної системи на загальну та реєстрація платником ПДВ

У разі переходу суб’єкта господарювання зі спрощеної системи на загальну, він може зареєструватися платником податку на додану вартість у обов’язковому або у добровільному порядку.

Реєстрація у обов’язковому порядку здійснюється у разі відповідності вимогам пункту 181.1 ПКУ, тобто обсяг постачання за попередні 12 календарних місяців (у періоді перебування на спрощеній системі) перевищує 300 тис.грн. До 2012 року така ситуація виникала найчастіше, коли платник єдиного податку переходив на загальну систему у зв’язку із перевищенням граничного обсягу доходу, що надає право застосовувати спрощену систему. З 2012 року, у зв’язку із значним збільшення граничного обсягу доходу для платників єдиного податку, така ситуація у переважній більшості буде виникати у разі добровільного рішення про перехід на загальну систему.

Реєстрація у добровільному порядку здійснюється у разі недосягнення за попередні 12 календарних місяців обсягу постачання 300 тис.грн., відповідності критеріям пункту 182.1 ПКУ та бажанням платника, який змінює систему оподаткування зареєструватися платником податку на додану вартість. Слід зазначити, що до вступу в силу змін до Податкового кодексу, які вніс Закон №3609-VI від 07.07.11, спрощенець, який переходив на загальну систему у разі недосягнення обсягу постачання 300 тис.грн. за попередній рік, не мав право зареєструватися платником ПДВ у добровільному порядку. В такому разі обсяги постачання починали рахуватися з моменту переходу на загальну систему. Така норма містилася у п.18 Підрозділу 2 Перехідних положень. Тепер, зазначений пункт виключено, та єдинник, що переходить на загальну систему має право зареєструватися платником ПДВ у добровільному порядку.

Платник єдиного податку має право зареєструватися платником ПДВ у разі якщо він одночасно відповідає наступним критеріям:

- є фізичною особою третьої групи за ставкою 5% або юридичною особою четвертої групи за ставкою 5%;

- здійснив постачання послуг (робіт) іншим платникам ПДВ на суму 300 тис.грн. за останні 12 календарних місяців.

Докладніше про це можна почитати у статті Єдиний податок 2012 та реєстрація платником податку на додану вартість. Право чи обов’язок?.

Як розрахувати період та обсяги постачання для реєстрації платником податку на додану вартість

Необхідний обсяг постачання для реєстрації платником податку на додану вартість має бути сформований за рахунок оподатковуваних операцій. До них, згідно розділу V та розділу ХХ ПКУ відносяться операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою, нульовою ставкою, звільнені та тимчасово звільнені від оподаткування.

Також слід звернути увагу на позицію податкової служби щодо формування обсягів постачання, необхідних для обов’язкової реєстрації, за рахунок передоплати. Адже, можна просто попросити дружнє підприємство перерахувати 300 тис.грн. у якості передоплати за який-небудь товар, зареєструватися платником ПДВ, а потім повернути цю передоплату. Проте, в такому випадку, при розгляді заяви на реєстрацію платником ПДВ, податкова служба відмовить у реєстрації, оскільки не виконується умова постачання товарів (послуг) відповідно до п. 14.1.191 або 14.1.185 ПКУ. Тобто, обсяги постачання 300 тис.грн. мають бути сформовані за рахунок фактично поставлених товарів чи наданих послуг.

У зв’язку із виключенням п.18 Підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу визначення обсягу постачання стало дуже простим. Розглянемо приклади:

Обов’язкова реєстрація

1. Досягнення 300 тис.грн. у першому місяці. Особа реалізувала товар на суму 320 тис.грн. у першому місяці своєї діяльності. З наступного календарного місяця така особа має право бути платником податку на додану вартість. Тобто, чекати, щоб з моменту реєстрації пройшло 12 місяців не треба.

2. Перебування на спрощеній системі у частині періоду. Особа у першому кварталі була платником єдиного податку та мала обсяг оподатковуваних операцій 100 тис.грн. З другого кварталу відбувається перехід на загальну систему. У квітні обсяг постачання складає 150 тис.грн. У травні — 50 тис.грн. З червня така особа має право бути платником ПДВ, тобто період перебування на спрощеній системі включається до розрахунку. Раніше це було не так (дивись попередню частину статті).

3. Перехід зі спрощеної системи на загальну. В такому разі обсяг оподатковуваних операцій рахується за попередній календарний рік. При цьому це стосується як обов’язкової так і добровільної реєстрації.

Добровільна реєстрація

1. Перебування на спрощеній системі частину періоду. Особа зареєстрована з 01 січня. У першому кварталі вона було платником єдиного податку. Наступні три квартали перебувала на загальній системі. У разі недосягнення за цей рік обсягу постачання 300 тис.грн., така особа, за умови відповідності критеріям пункту 182.1 ПКУ, з 01 січня наступного року має право бути платником ПДВ.

Які документи вимагає податкова для видачі свідоцтва платника ПДВ разом із заявою

Разом із заявою на реєстрацію платником податку на додану вартість, до податкової служби треба надати відповідні первинні документи, які можуть підтверджувати відповідність особи критеріям статей 181 та 182 Податкового кодексу. Можна сказати, що фактично, податківці будуть проводити документальну перевірку, для визначення відповідності або невідповідності критеріям обов’язкової чи добровільної реєстрації.

Для підтвердження обсягів постачання податкова служба може попросити (а може і не попросити) наступні документи:

  • договори із покупцями;
  • видаткові накладні;
  • акти виконаних робіт;
  • банківські виписки;
  • документи, що підтверджують перевезення товарів;
  • документи, що підтверджують фактичне отримання ТМЦ (довіреності на отримання);
  • Для перевірки факту реальності здійснення операцій можуть також попросити:

  • документи щодо наявності складських, офісних, виробничих приміщень;
  • документи щодо походження реалізованого товару (всі перелічені документи, тільки по постачальникам).

Для підтвердження зазначеної позиції можна навести Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 липня 2011 по справі №2а/0470/4385/11. Предметом зазначеної судової справи була відмова податковою службою підприємству у реєстрації платником ПДВ (реєстрація здійснювалася у обов’язковому порядку). Відмовлено було на підставі того, що підприємством не надано інформацію щодо складських приміщень та при перевірці документів не встановлено факту реального здійснення поставки товарів. При цьому товари були оплачені, що підтверджувалося банківською випискою. У задоволенні позову підприємству було відмовлено.

Отже, при поданні заяви на реєстрацію платником податку на додану вартість слід бути готовим довести, що постачання товарів реально здійснювалося. Під час надання документів до податкової інспекції, раджу зробити супроводжувальний лист, в якому перерахувати всі без виключення документи, які ви надаєте. При виникненні спірних ситуацій, другий екземпляр листа із вхідним штампом податкової дуже допоможе.

Як бачимо, реєстрація платником податку на додану вартість, будь вона добровільна чи обов’язкова, є непростою процедурою. Багато платників податків дуже сильно прагнуть отримати «завітне» свідоцтво, адже воно відкриває великі перспективи можливості співпрацювати з іншими платниками ПДВ. Проте, у зв’язку із вимогами, які висуває податкова служба, отримати свідоцтво дуже непросто.

Як виявилося, тема реєстрації платником податку на додану вартість просто величезна. У майбутньому, планую написати статтю про нюанси, які виникають при поданні заяви на отримання свідоцтва. В ній будуть висвітлені приблизно такі питання: коли треба подавати заяву, проблеми, які виникають при поданні заяви, наслідки невчасної подачі заяви, з якої дати платник буде мати право на податковий кредит та виписку податкових накладних. Це буде така сама систематизація наявної інформації, яка простіше сприймається, коли знаходиться у одному місці.

Олексій Абліцов

О Олексій Абліцов

написал 263 статей в своем блоге.

Приветствую всех читателей на своем блоге. Меня зовут Алексей Аблицов и я пишу о налогообложении, бухгалтерском учете и отчетности в Украине. Вы можете задать мне вопросы в комментариях к моим статьям или в специальном разделе сайта http://byhgalter.com/answers/.

Схожі записи

8 Коментарі до Добровільна та обов’язкова реєстрація платником податку на додану вартість. Хто має право та як підтвердити обсяги постачання?

  1. Василь:

    Адмін розясніть будь ласка що ви знаєте про заяву персональних даних як її заповняти і наслідки для підприємців. Дякую.

  2. Антон:

    3. Перехід зі спрощеної системи на загальну. В такому разі обсяг оподатковуваних операцій рахується за попередній календарний рік. При цьому це стосується як обов’язкової так і добровільної реєстрації.
    «»"
    Поясніть будь-ласка цей пункт? Тобто, якщо у 2011 році знаходилися на спрощеній системі, а у січні 2012 перейшли автоматично на загальну, то перевищення 300 000 ми рахуємо тільки за 2011 рік?

  3. Кожен місяць ви повинні рахувати обсяг поставки за останні 12 місяців. Наприклад, при переході на загальну систему, повинні були порахувати за 2011 рік (вірніше він вже порахований, ви вказали обсяг поставки у вашому звіті платника єдиного податку за четвертий квартал).
    У березні рахуєте за період лютий 2012 — березень 2011

  4. Антон:

    До Олексія.
    Мій інспектор з ПДВ завіряє, що 300 000 рахується починаючи з січня 2012 року. Весь 2011 рік, коли ми перебували на спрощеній системі оподаткування не враховується.

  5. Антон:

    У 2011 ми 300 000 грн не перевищили

  6. Колись, до серпня 2011 року, до вступу в силу закону №3606 так і було. Тоді у Податковому кодексі ще був пункт 18 Підрозділу 2 Прикінцевих положень насупного змісту: «18. Особи, які перейшли на загальну систему оподаткування із спрощеної системи оподаткування і не були зареєстровані платниками податку на додану вартість, підлягають обов’язковій реєстрації платниками податку на додану вартість з урахуванням вимог пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу. Обсяг оподатковуваних операцій визначається починаючи з періоду переходу на загальну систему оподаткування.»
    У серпні 2011 року цей пункт виключили. Тобто, на сьогоднішній день, ваш інспектор не права.

  7. якщо реалізація в червні на суму 250 тис і попередня оплата на 54 тис. то повинне підприємство реєструватися? чи ні

  8. Повинне. Пункт 181.1 «У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі»
    Сплата теж є оподатковуваною операцією.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *


− один = 7

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

WordPress: 58.57MB | MySQL:193 | 2,319sec